З давніх часів люди доглядали за волоссям, виконуючи різноманітні перукарські процедури – стригли, укладали й прикрашали його. Спершу це робили переважно з міркувань зручності, а згодом – відповідно до соціальних і культурних традицій, пише krakowchanka.eu.
У всі часи жінки прагнули виглядати красиво, а красива зачіска завжди додавала впевненості та покращувала самопочуття і настрій.
Якщо вести мову про повоєнний період, то саме в ті часи жінки дотримувалися модних тенденцій, які поєднували практичність із жіночністю, відображаючи дух відновлення та прагнення до краси після важких воєнних років.
Після Другої світової війни утворилася Польська Народна Республіка, що існувала впродовж 1944-1989 років. На той час Польща не була суверенною державою, а існувала як сателіт.
Старші мешканці Кракова напевне пам’ятають черги до магазинів та дефіцит на необхідні продукти. Проте, було що згадати й доброго.
В домашніх умовах
Не зважаючи на мізерний вибір косметики жінки не відмовилися виглядати красивими. Вони завжди була з макіяжем та модною зачіскою. Краків’янки тих часів проявляли винахідливість у догляді за своїм тілом та волоссям. Багато засобів догляду елементарно виготовлялися в домашніх умовах.
Винахідливими були також і перукарі. Обдаровані стилісти не цуралися новаторства, сміливо втілюючи незвичайні зачіски на головах відважних клієнток.
Практично у кожної жінки в домі був мінімальний комплект засобів для формування елегантної зачіски – це гребінці для начісування волосся та проділу, електрична плойка для волосся, бігуді та шпильки. Про лак, який фіксував та тримав форму зачіски, варто сказати окремо. Оскільки товари краси були дефіцитом, то лак для волосся виготовляли в домашніх умовах з води та цукру. Вже пізніше зʼявилися гелі та лосьйони для волосся, а також термобігуді.
Зміна реалій – зміна моди на зачіски
Жіночі зачіски змінювалися відповідно до соціальних та культурних реалій кожного десятиліття. Леді прагнули виглядати елегантно, навіть у складних післявоєнних умовах.
Так, у 1950-х роках популярними були короткі стрижки. У часи післявоєнного відновлення країни жінки дедалі більше надавали перевагу зручним і швидким у догляді формам – складні укладки 40-х років відійшли в минуле.
Великий вплив на моду мали кіноактриси. Жінки надихалися образами справжніх ікон стилю того часу – Одрі Хепберн і Мерілін Монро, кожна з яких уособлювала свій унікальний підхід до моди та краси. Особливу популярність мала зачіска з м’якими локонами у світлому відтінку блонда, як у Мерілін Монро – вона й досі залишається символом жіночності тієї епохи. Краків’янки, натхнені кінообразами того часу, часто копіювали стиль кінодів.
У 1960-х роках головним трендом стали пишні начісування, які надавали волоссю ефектного об’єму. Такі зачіски прославила кінодіва Бріджит Бардо. До них часто додавали хустки чи широкі пов’язки, що стали невіддільною частиною образу. Саме в цей час активно входить у моду чубчик – і закріплюється на десятиліття. Також в цей період була мода на пучки та високі хвости. У цей період традиційне уявлення про жіночу красу поступово змінювалося, поступаючись місцем більш зухвалим та виразним зачіскам. Яскравим аксесуаром тих років стали широкі пов’язки, які носили посередині голови. Вони ефектно підкреслювали начесане волосся, гладко зачесане назад із закрученими кінцями.
Сімдесяті роки принесли свободу. Жінки носили довге розпущене волосся, прикрашене обідками чи шпильками. Така естетика чітко відображала вплив хіпі-культури: чим природніше й довше волосся – тим краще. Започаткувала моду на довге, блискуче волосся актриса Фарра Фосетт з “Ангелів Чарлі”. Довге волосся носили також і чоловіки. Саме в 1970-х роках стало модним фарбувати волосся.
А 1980-ті роки стали справжнім експериментом. Саме тоді надзвичайно популярними були «пуделеподібні» укладки, пухнасті шоломи з волосся та недбалі версії зачіски боб. Волосся виглядало сухим, заплутаним, скуйовдженим – ефект був максимально драматичний, майже театральний, що нині може викликати здивування або ж свідчити про те, як змінилося нинішнє ставлення до догляду за волоссям.
Асиметричні стрижки, яскраві кольори, хімічні завивки й характерний «вологий ефект» із дрібними кучерями, який називали «італійським мокрим стилем», стали символом часу. У моду ввійшли екстравагантні форми: коротко підстрижене волосся спереду і довге ззаду. До модних трендів того часу також входили зачіски в панк- та рок-стилі. Пік слави переживали ірокези, а також легендарний “малет”, знаний як зачіска “чеського футболіста”.
Складно виокремити одну найпопулярнішу зачіску останнього десятиліття XX століття, адже це був період активного змішування стилів. Люди отримали свободу самовираження через зовнішність – вибір зачіски, довжини чи кольору волосся став питанням особистого смаку. Така тенденція зберігається і сьогодні. На зміну вплинули й суспільно-політичні трансформації, які відкрили шлях до вільного самовираження, зокрема й через зовнішній вигляд.
У 1990-х роках велику популярність мала завивка. Жінки масово йшли до перукарень, щоб зробити хімічну завивку. Інші створювали кучері самостійно – використовуючи бігуді або плойки. Трохи фіксувального засобу, гель для блиску – і модний образ готовий!
Практичність та елегантність
Загалом, післявоєнний період краківські жінки, як і більшість польок, орієнтувалися на поєднання практичності й елегантності, пристосовуючись до нових умов життя після Другої світової війни. Основні риси зачісок того часу були продиктовані модою, доступністю засобів для догляду та політичними реаліями.
Післявоєнна мода у Кракові, як і в усій Польщі, розвивалась під впливом як західної культури, так і радянської стилістики, поєднуючи стриманість із жіночністю.
Через дефіцит засобів для догляду жінки часто прикривали волосся хустками або беретами чи капелюшками. Це також було елементом моди та частиною повсякденного образу.