Світовий рекорд Гіннеса – це офіційно зафіксований найвищий або унікальний результат у певній категорії серед усіх людей світу. Історія налічує чимало дивовижних досягнень: Лі Лонглонг зумів здолати 36 сходинок, стоячи на голові, Ренді Гарднер не спав майже 11 днів на світовий рекорд Гіннеса для сну, а Стівен Петрозино випив літр пива за 1,3 секунди на світовий рекорд для вживання пива. Але є й досягнення, які демонструють фізичну силу та неймовірну витримку духу учасників. Такою рекордсменкою стала у 2025 році мешканка Кракова Марія Бодай (Maria Bodaj), яка увійшла до історії, встановивши світовий рекорд у категорії “Найдовший повний контакт тіла з кригою” серед жінок, пише krakowchanka.eu. Її успіх – не лише цифри у книзі рекордів Гіннеса, а й приклад того, як дисципліна, концентрація та сила волі долають екстремальні умови.
“Крижана людина” та народження рекордів
Фото: “Крижана людина” Вім Хоф
Ідея випробовувати людське тіло холодом народилася не у змаганнях. У 1990–2000-х роках вона сформувалася як демонстрація можливостей терморегуляції та витривалості: спочатку серед фридайверів, а згодом – серед ентузіастів “моржування”. Люди шукали межі власного організму, вивчали, як дихальні техніки та концентрація впливають на реакцію тіла. Першопрохідцем став нідерландець Вім Хоф, відомий як “Крижана людина”. Він відкрито продемонстрував, що завдяки спеціальним методикам реально утримувати тіло у крижаній воді значно довше, ніж вважали медики та спортсмени.
У 2008 році в Амстердамі Хоф встановив перший офіційний світовий рекорд Гіннеса для кубиків криги у категорії “Найтриваліший час повного контакту тіла з кригою” серед чоловіків – 44 хвилини. Його досягнення викликало справжній фурор і привернуло увагу як атлетів, так і науковців. Саме завдяки цьому рекорду організація вирішила створити окрему категорію для контролю часу перебування тіла у кризі. Спочатку йшлося тільки про чоловіків, а з 2010 року почали приєднуватися й жінки.
Жіночий прорив
Польща, Німеччина, Росія та Скандинавія, де моржування мало глибокі традиції, стали центрами цих експериментів. Це були не комерційні змагання, а радше зимові фестивалі та благодійні акції, де спортсменки перевіряли свої можливості та наслідували методи Хофа. Офіційне формування категорії “Найтриваліший час повного контакту тіла з кригою” серед жінок відбулося у 2019 році. Саме тоді книга рекордів Гіннеса почала приймати заявки від дам, які прагнули офіційно зафіксувати свої досягнення.
Велика кількість охочих з Австралії, Польщі та Австрії довела необхідність створення уніфікованих правил. З того часу рекорди фіксувалися за чіткими критеріями: повне занурення тіла у кубики з криги за виключенням голови, температура води – 0–1 °C. Факт підтверджували безперервними відеозаписами у присутності лікаря, судді та незалежних свідків, час вимірювали з точністю до секунди. Ці правила дозволили стандартизувати категорію й створити базу для подальших рекордів та підготовки спортсменок.
Перші чемпіонки
Фото: перша рекордсменка Катажина Якубовська
До того, як у книзі рекордів Гіннеса офіційно зафіксували категорію для жінок, ентузіасти холоду експериментували самотужки. Так, у 2019 році росіянка турецького походження Осман Делібаш провела 1 годину 20 хвилин у контейнері з кубиками криги. Рекорд був зафіксований на місці у присутності ЗМІ, але до книги рекордів Гіннеса його так і не внесли. Проте це стало першим сигналом, що жінки теж можуть виходити на новий рівень витривалості.
Першою офіційно зареєстрованою рекордсменкою у категорії “Найтриваліший час повного контакту тіла з кригою” серед жінок стала полька Катажина Якубовська у 2020 році, яка протрималася у кубі 3 години 6 хвилин 45 секунд, що офіційно зафіксували у книзі рекордів Гіннеса. Катажина утримувала титул понад 4 роки, демонструючи дива жіночої витривалості. Вона розповідала журналістам, що юнацька захопленість холодом, здоровим способом життя та силою людської витривалості трансформувалася у місію – довести людям, що холод може бути не ворогом, а спільником. Згодом допомагала всім охочим долати власні бар’єри, зміцнювати тіло та знаходити внутрішній баланс через практику холодотерапії.
Тріумф Марії Бодай
Перевершити пані Катажину змогла уродженка Кракова Марія Бодай, яка у червні 2025 року провела у контейнері, заповненому кубиками криги, 3 години 33 хвилини 33 секунди. Експеримент відбувся у селищі Бачково, розташованому неподалік від Гданська. За правилами книги рекордів Гіннеса, процес контролювали незалежні свідки та медики, а організатори фіксували процес на відео. Цікаво, що попередні дві спроби Марії були невдалими, лише третя принесла успіх. Символічний час 3:33:33 підкреслив наполегливість рекордсменки. Потім вона розповідала журналістам, що холод не зламав її, а побудував, бо саме у контейнері з кригою вдалося знайти силу.
Героїня стала рекордсменкою у 41 рік, з юності прагнула випробувати власні можливості, але не складалося. Навчання, робота, виховання двох дітей… За словами Марії, успіх залежав не лише від фізичної витривалості, адже процес підготовки вимагав правильної техніки дихання, контролю пульсу, психологічної концентрації. Марія тренувалася протягом кількох місяців, відточуючи здатність довго залишатися у холоді, долати дискомфорт і страх. За її словами, цей рекорд став для неї перевіркою власних можливостей, а не суперництвом чи прагненням довести свою зверхність.
Наука та холод
Такі експерименти стали важливими не лише для учасників неординарних змагань. Вже протягом багатьох років науковці різних країн цікавилися тим, що відбувається з тілом людини в умовах екстремального холоду. Рекорди занурення у кубики криги надали вченим унікальну можливість спостерігати природні механізми терморегуляції, досліджувати стресові реакції організму та адаптацію серцево-судинної системи. Кожну спробу жінок і чоловіків найдовше протриматися у “крижаному полоні” документували з максимальною точністю. Для фізіологів ці матеріали стали надзвичайно цінними, адже це був шанс ретельно вивчити те, як холод впливає на кровообіг, рівень адреналіну, нервову систему та імунітет.
Практична користь досліджень важлива також для медицини та психології. Вивчення процесу занурення людей у кубики криги допомагає фахівцям розробляти методики для зниження ризику переохолодження, підтримки серця та судин, найшвидшого відновлення після травм та хірургічних втручань. У психології на рекордах занурення у кригу вивчають, як контролювати страх, покращувати концентрацію та стійкість до стресу. Цікаво, що ті, хто багато років захоплювався “моржуванням”, відзначали покращення настрою, підвищення витривалості та сили. І це теж цікавить науковців.
Кожен зафіксований рекорд як жінок, так і чоловіків увійшов до бази даних, яка дозволяє вченим порівнювати результати, аналізувати реакції різних людей і відкривати нові перспективні напрямки у медицині та спорті. Так що рекорди крижаного занурення – не лише унікальне видовище, а й цінний ресурс для науковців, які прагнуть зрозуміти межі людських можливостей, знайти шляхи їх безпечного розширення.
Краків пишається
Для Марії цей рекорд – не спорт у звичному розумінні, а здійснення мрії, адже зосередитися на реалізації юнацьких прагнень пані вдалося лише після того, як виросли діти. Так що рекорд краків’янки Бодай яскраво довів: дисципліна, підготовка та рішучість здатні перетворити екстремальні випробування на особистий тріумф. А те, що її приклад надихнув на тренування, розвиток психологічної стійкості та віру у власні можливості багатьох європейців, стало й для самої рекордсменки приємною несподіванкою. Для Кракова ж успіх Марії Бодай ознаменував особливу подію, місто пишається своєю мешканкою, яка продемонструвала екстремальні межі людських можливостей.