Як Краків вшановує пам’ять видатних феміністок міста?

Протягом століть у багатьох містах Європи жінкам доводилося відстоювати своє право на вищу освіту й дозвіл на суто чоловічі на ті часи професії. У Польщі такими першопрохідницями були Яніна Космовська, Ядвіга Сікорська та Станіслава Довгяло, які стали першими студентками Ягеллонського університету у 1894 році. Про них багато писали у XIX столітті газети, зупиняли на вулицях, щоб висловити повагу чи навпаки – обурення. Навіть не соромилися розглядати у бінокль із лож під час вистав у театрі, пише сайт krakowchanka.eu. 

Завдяки цим мужнім діячкам змогли здобути вищу освіту сотні талановитих жінок Польщі. Яніна Космовська та Станіслава Довгяло були поховані у Кракові, але належну шану через багато років після смерті їм містяни чомусь не вважали за потрібне віддати. У цьому переконалася краківська волонтерка, відома та популярна екскурсоводка Аліція Зіоло.

Таланти й стереотипи

Перш ніж відвідати місця поховань цих діячок варто стисло згадати про їхній внесок у розвиток суспільства та медицини Польщі. На жаль, навіть наприкінці XIX століття, коли прогрес рухався семимильними кроками, право дівчат на вищу освіту не визнавали у країні. Більшість вчених були переконані, що жіночий мозок не здатний осягнути знання, а деякі особи ще й додавали, ніби дами здатні спаплюжити науку. Протягом 500 років роботи Ягеллонського університету там навчалися тільки чоловіки.

Зламати стереотипи змогли 3 талановиті польки у 1894 році, яким таки дозволили відвідувати заняття з фармацевтики, хоча й без можливості складати іспити та отримати вчені звання. А ще через 3 роки їх допустили до денного навчання на філософському факультеті університету. З того часу кількість жінок в університеті Кракова почала неухильно зростати, на початку Першої світової війни майбутні медикині складали третину всіх студентів закладу.

Успіхи Станіслави Довгяло

З дитинства любила спостерігати за роботою аптекарів, тому не дивно, що подалася саме у цю професію. Навчалася у Летючому університеті Варшави, потім разом із Ядвігою Сікорською стажувалася в аптеці, склала іспит на посаду помічниці аптекаря. Удвох із подругою “штурмувала” бастіони Ягеллонського університету, які утримували професори старого режиму. Після завершення навчання Станіслава успішно склала іспит при вступі на медичний факультет Московського державного університету, де отримала диплом із відзнакою. Подалася до Ліфляндії, протягом 5 років керувала аптекою у Вельонах. Потім працювала у Санкт-Петербурзі, але насамкінець таки вирішила податися до Кракова. Там її взяла на роботу однокурсниця Ядвіга Сікорська.

Удача Яніни Космовської

У Яніни доля склалася менш вдало, ніж в однокурсниць. Хоча з юності захоплювалася фармацевтикою, точними науками, хімією. Після здобуття середньої освіти таємно пройшла стажування в одній із варшавських аптек, склала іспит на посаду помічниці аптекаря. Але дівчина розуміла, що зможе переконати у своєму професіоналізмі тільки дипломом закладу вищої освіти й змогла вступити до Ягеллонського університету. Щоправда, тільки на правах слухачки, навіть під час навчання доводилося просити у викладачів дозвіл взяти участь у заняттях. 

Потім не змогла отримати диплом, лише через декілька років їй надали можливість скласти іспит на звання магістра. Оскільки тоді навіть жінки з медичною освітою не мали права працювати аптекарками, Космовська вирішила заснувати у Кракові фабрику з виготовлення кефіру. Цей продукт вважався тоді лікувальним засобом, тому медична освіта дуже допомогла. Потім їй пощастило влаштуватися на завод із виробництва сироваток і вакцин у Кракові.

Активістка Ядвіга Сікорська

Ця дівчина була найактивнішою серед товаришок, тому змогла досягти більшого. Ще у 1894 році склала іспит на помічника аптекаря після навчання на ботаніко-мінералогічних курсах Летючого університету. Того ж року вступила до Ягеллонського університету, де здобула ступінь магістра фармації. Очолила Загальну професійну асоціацію працюючих жінок. У 1903 році стала першою аптекаркою Галичини зі ступенем магістра, взяла до себе на роботу однокурсниць. Вирощувала лікарські рослини у власному маєтку, у 1924 році стала редакторкою рецептів в Окружній асоціації лікарняних кас Кракова. 

Дослідження екскурсоводки Аліції Зіоло

Молода спеціалістка Аліція Зіоло розповіла журналістам видання “Zycie.hellozdrowie.pl”, що почала вивчати стан могил відомих краків’янок після знайомства з книгою Кароліни Гродзіської “Жінки з Кракова забуті”. Йшлося про те, що у жінок, похованих на Раковицькому цвинтарі з XIX – до середини XX століття немає навіть власних пам’ятників, лише скромний надпис збоку чи ззаду на обеліску чоловіка. Аліція була впевнена, що така несправедливість не спіткала хоча б місця поховання перших студенток Ягеллонського університету, які відкрили шлях до вищої освіти жінкам Польщі. Але помилилася.

Поховання Яніни Космовської

Відшукати могилу Яніни Космовської на Раковицькому цвинтарі у Кракові вдалося лише, завдяки світлині, розміщеній у книзі Кароліни Гродзіської, ні на алеях, ні за допомогою онлайн-локатора цього зробити не вдалося. Дівчина побачила лише купи сміття та бур’яни, на могилі Космовської не значилося жодного надпису. Збереглася могила першого чоловіка Яніни Фелікса Гастмана та другого – Маріана Ястшембського. Поховання сестри Яніни Ади Космовської, яка була відомою актрисою театру Словацького, впізнала, бо поруч був пам’ятник одній із перших дантисток у Кракові Зофії Космовській де Борен.   

Зазвичай за могилами доглядають рідні або адміністратори, але у поховання Космовської таких не знайшлося. Аліція тоді звернулася по допомогу до Ягеллонського університету, адже ця жінка відіграла важливу роль у становленні закладу. Можна було і через інтернет зібрати кошти на те, щоб привести могилу до ладу, але екскурсоводка вирішила, що потрібен постійний адміністратор. Однак виявилося, що кафедра Ягеллонського університету, яка опікується могилами професорів, не вважала за потрібне вносити до свого переліку ще й місце поховання Космовської. Не дала відповіді й Краківська аптечна палата.

Тільки після того, як Аліція виклала історію у своєму блозі, з нею зв’язалися уповноважені мера Кракова з питань політики рівності. Могилу відомої діячки привели до ладу, внесли до онлайн-локатора Управління муніципальних кладовищ. Почали розглядати проблему встановлення таблички. Так, Яніна Космовська була лише випускницею Ягеллонського університету, але ж зробила чимало для цього краківського навчального закладу вищої освіти.

Могили Станіслави Довгяло та Ядвіги Сікорської

Аліції вдалося також відшукати надгробок другої студентки, подруги Яніни – Станіслави Довгяло, яка померла у 1933 році. Зробити це було набагато простіше, могила розташовувалася за 2 ділянки від головної каплиці. Вона теж виявилася сильно пошкодженою, напис майже не читався. Повалений хрест лежав у кущах. Це місце теж вимагало догляду нарівні з місцем поховання Космовської. 

З могилами роду Сікорських ситуація була набагато кращою. Хоча сама Ядвіга похована у Сальваторі, нащадки родини мешкають у Кракові. На кладовищі багато могил предків, зокрема й доньки пані Сікорської – Ядвіги Бопре, яка стала першою краківською гінекологинею і теж зробила чимало для жінок свого рідного міста. Окремої шани заслуговує за створення у Новій Гуті першої допологової школи. 

Рішучій Аліції вдалося не лише вжити заходів, а й включити могили Космовської та Довгяло на Раковицькому цвинтарі до переліку поховань, які ремонтують за кошти бюджету Соціального комітету порятунку пам’яток Кракова. Жваво відгукнулися й громадські активісти міста, які почали зв’язуватися з Аліцією, пропонувати свою допомогу. Так що пані Зіоло вдалося добитися історичної справедливості. Як це й має бути у культурному суспільстві, яке шанує не тільки сучасників, а й пам’ять предків.