У переліку найкращих спортсменок Польщі одним із перших значиться прізвище краків’янки Агнешки Радванської, яка стала першою полькою, яка вийшла у фінал турніру Великого шлема у Вімблдоні. Сталося це у 2012 році, а ще раніше, у 2007 році, Агнешку назвали першою польською спортсменкою, яка перемогла на турнірі WTA. Разом із сестрою Урсулою, яка теж професійно займалася тенісом, вони здобули парний титул у Стамбулі. В одиничному розряді турніру WTA Радванська виборола перемогу, а ще здобула славу як одна з переможниць турніру “Хопман Кап”, пише сайт krakowchanka.eu.
Дитинство у спорті
Майбутня чемпіонка Агнешка Радванська народилася у березні 1989 року у Кракові, її друге ім’я – Рома, що перекладається як “гостя”. Батько Роберт Радванський був досвідченим тренером з тенісу і почав виводити доньку на корт із 4 років. Згодом спортсменка згадувала, що батько не знав слова “ні”, для них із сестрою існували тільки жорстка дисципліна й теніс. Агнешка з Урсулою фактично не мали дитинства, все у житті підпорядковувалося спорту. Батька не цікавили емоції чи бажання дівчат, з дитинства спортсменка звикла робити лише так, як вирішив тато.
Згодом Агнешка навчалася у тренувальній школі у Гронау, але навіть з іншим тренером вона все одно дотримувалася затверджених з дитинства правил. При кожній поразці доньок Роберт Радванський мав звичку не розмовляти з ними по 2 дні, і з того часу Агнешка боялася не самої невдачі, а реакції батька. Тому й прагнула демонструвати найкращі результати, попри будь-які складнощі та перешкоди. Згодом спортсменка визнавала, що саме таке виховання допомогло їй піднятися на найвищі сходинки спортивного Олімпу. Вже дорослою вона відчувала вдячність до батька, але все одно не могла забути про вкрадене дитинство. І казала, що свою дитину так виховувати не змогла й не захотіла.
Перші успіхи та перемоги
В юніорських змаганнях Агнешка почала брати участь у 2003 році, спочатку були нагороди на внутрішніх європейських турнірах, потім вони з сестрою здобули перемогу на чотирьох змаганнях високого рівня. Професійно грати на корті Агнешка почала у 2005 році, майже одразу стала 16-ю на першості у Вімблдоні, у травні дебютувала на юніорських змаганнях Великого Шлема на кортах Ролан Гаррос. Через 2 роки виграла перші турніри у Братиславі та Пршерові.
Друга спроба взяти участь у турнірі Вімблдону завершилася перемогою, а згодом сестри Радванські у складі Національної збірної Польщі вибороли юніорський Кубок Федерації. Нова зірка на спортивному небосхилі одразу привернула увагу відомих спортсменів та суддів світу. Їй пророкували велике майбутнє, хоча для самої Агнешки такий темп був звичним. Вона згадувала, що діяла, як на тренуваннях із батьком, за його принципом “треба йти та робити”. Без варіантів.
По сходинках юнацьких перемог
У 2005 році Агнешка отримала спеціальне запрошення на турнір WTA у Варшаві, де здобула першу перемогу. Восени того ж року спортсменка двічі вийшла до фіналу двадцятип’ятитисячників ITF у Мінську та Прухониці. Після перемоги на Відкритому чемпіонаті Франції серед юніорів у 2006 році Радванську визнали лідером юнацького рейтингу ITF. Вона стала першою полькою, яка досягла такого успіху до 18 років. А ще через 2 роки юна тенісистка увійшла до першої десятки світових рейтингів.
У численних інтерв’ю спортсменка зізнавалася журналістам, що найбільше їй подобалося грати у Кубку Федерації, то були чудові турніри. Захоплював спільний командний настрій, бо представляти свою країну завжди вважала за велику честь. Грати доводилося не лише за себе, а за партнерок по команді, тому викладалася завжди на всі 100%. Потім був напівфінал турніру Великого шлема у парному розряді на Відкритому чемпіонаті Австралії у 2010 році та Відкритому чемпіонаті США у 2011 році. Агнешка стала другою полькою в історії країни, яка вийшла у фінал турніру Великого шлема в одиничному розряді та у Вімблдоні у 2012 році.
Дорослі поразки та перемоги
Агнешка ще встигла у 2015 році разом із Єжи Яновичем виграти Кубок Хопмана, коли після перемоги на юніорському Ролан Гаррос отримала спеціальне запрошення на дорослі змагання у Вімблдон. Настав час залишити лідерство в юніорському рейтингу й поборотися за нові нагороди. Стартувала Агнешка блискуче. Вона змогла вийти у четвертий раунд, але програла Кім Клейстерс із Бельгії. Наполегливі тренування допомогли дівчині пробитися у другий раунд на Відкритому чемпіонаті США.
Нагородою стало входження до сотні найкращих у світовому рейтингу. Після цього Радванська виграла 6 матчів поспіль у Люксембурзі. Перед своєю першою Олімпіадою вийшла до напівфіналу змагань у Стокгольмі й посіла 9 місце у рейтингу. Потім був турнір Великого шлему у 2010 році, де Агнешка вийшла до 3 раунду. Спортсменка казала, що для перемоги треба викладатися повністю й концентруватися на грі від першої до останньої хвилини, боротися за кожен бал.
Оцінка здібностей та перемог
Агнешку називали рекордсменкою своєї збірної за кількістю перемог в одиничних матчах, найуспішнішою тенісисткою Польщі усіх часів. Так, вона була першою, хто виграв одиничний турнір WTA і заробив 1000 000 USD призових. Судді відзначали, що Радванська має чудове відчуття м’яча, вирізняється поміркованою манерою ведення гри, нестандартною технікою виконання ударів, особливо під час підходу до м’яча. Сама Агнешка коментувала, що вважає за краще заробляти виграні м’ячі, доводячи комбінації до завершення. Але, на думку тренерів, могла б досягти значно більшого, якби не відносно слабка подача та відсутність наступального потенціалу.
Роль Радванської у спортивних досягненнях країни
Аналіз усіх перемог Агнешки показав, що лише за її участі в іграх 2006-2009 років збірна Польщі у Кубку Федерації змогла вирватися у другу Світову групу турніру. Потім ситуація змінилася. Невдале поповнення збірної спортсменками, не завжди успішне для польок жеребкування – і у 2010 році польська збірна залишилася фактично тільки з 2 талановитими тенісистками. А цього було недостатньо, тому довелося поступитися на спортивному Олімпі Бельгії, потім – Іспанії, що не могло не вплинути на загальні настрої у країні.
Але у 2013-2015 роках Агнешка знову вивела Національну збірну в елітну зону турніру. Вони дійшли до першої групи, поступаючись росіянкам та швейцаркам. Радванська стала рекордсменкою команди за кількістю перемог: сумарно, окремо в одиничних зустрічах та зіграних матчевих зустрічах. На жаль, спроби вирватися у переможниці на олімпійських чемпіонатах були для спортсменки не дуже вдалими. За 2 спроби вона виграла лише по одному матчу в одиничному та парному розрядах.
На завершенні спортивної кар’єри
Востаннє Радванська вийшла на корт у 2018 році. У березні у Маямі перемогла лідерку світового рейтингу вдруге за свою спортивну кар’єру. Влітку вийшла до напівфіналу у турнірі в Істборні, менш вдало зіграла у вересні в Сеулі. Агнешці виповнилося лише 29 років, але вона зрозуміла, що вже вичерпала всі резерви. Враховуючи старт з 4-річного віку, це нікого не здивувало. Далися взнаки й різні травми, отримані на змаганнях протягом багатьох років.
У листопаді 2018 року відома тенісистка зважила всі аргументи “за” й “проти”, проконсультувалася з фахівцями й оголосила про завершення професійної кар’єри. Причиною назвала травму, яку не можна було вилікувати. Радванська зійшла зі спортивної арени у зеніті слави, з 2011 по 2016 рік 8 разів входила до переліку 9 кращих тенісисток за підсумками року. Заслуги спортсменки визнав уряд Польщі, у переліку її нагород Почесна відзнака МЗС Польщі “Bene Merito” та Золотий Хрест Заслуги, вручений у 2013 році. А Орденом Відродження Польщі нагородив чемпіонку президент Польщі Анджей Дуда у 2019 році.