Коли великі бренди пропонують нові форми, вони рідко женуться лише за ефектною картинкою. Ринок втомився від дизайну, який має гарний вигляд на презентації, але швидко старіє у реальному житті. Тому фахівці активно шукають альтернативу, і у списку новаторів особливо виділяється Ядвіга Гусарська-Собіна (Jadwiga Husarska Sobina) – польська дизайнерка, яка будує свої проєкти з огляду на потреби споживачів.
Husarska Design Studio працює з компаніями, чия продукція давно стала складником європейського ринку – від Gatta до Nowy Styl Groupe та Paged SA. За кілька років команда Гусарської-Собіни запустила понад 80 ринкових впроваджень у різних секторах бізнесу, а роботи розійшлися магазинами по всьому світу. І це той випадок, коли успіх вимірюється не лише нагородами, а й тим, наскільки витвори стали цінними та необхідними у повсякденному житті, пише krakowchanka.eu.
Дитинство у творчості та експериментах
У будинку, де виросла Ядвіга, мистецтво відчувалося у розмовах і народжувалося у майстернях, куди вона приходила ще дитиною. Її батьки та дідусь із бабусею жили творчістю, тому цікавість до форми, матеріалів і простору у дівчинки з’явилася рано. Найсильніше враження залишили майстерні дідуся, де постійно щось вигадували, переробляли й тестували нові ідеї. Саме там у неї сформувалося відчуття, що дизайн – це не про декор, а про пошук можливостей.
За словами Ядвіги, малювання стало для неї способом говорити зі світом ще у дитинстві. І настільки природним, що рідні жартували, ніби дівчинка навчилася малювати раніше, ніж розмовляти.
Згодом до цього додалися:
- скульптури;
- ліплення;
- робота з формою;
- експерименти з різними матеріалами;
- бажання працювати не лише на папері, а й у просторі.
Як розповідала дизайнерка, вона ніколи не мала чіткого плану кар’єри, бо творчість від самого початку здавалася їй продовженням звичного життя. Найбільше захоплювало не саме створення речей, а момент, коли різні техніки, матеріали та ідеї раптом починали взаємодіяти та допомагали знайти рішення для складної задачі.
Ядвіга Гусарська-Собіна та досвід у Будапешті
Для Ядвіги творча робота почалася у художньому ліцеї, де їй найбільше подобалося працювати з формою та простором. Потім вступила на факультет промислового дизайну Академії образотворчих мистецтв у Кракові, але згодом вирішила ще й отримати досвід за кордоном. Так у її житті з’явився Будапешт, де теорія швидко змінилася на практику.
За словами Гусарської-Собіни, тоді її більше цікавили складні механізми й технічні проєкти, а меблі здавалися чимось надто простим. Але з часом цей погляд змінився. Робота з людьми довела, що навіть звичайна річ у будинку здатна зробити життя зручнішим або навпаки – щодня дратувати. Саме тоді Ядвіга навчилася дивитися на дизайн не як на гарну картинку, а як на спосіб розв’язувати конкретні проблеми.
Ядвіга Гусарська-Собіна та прорив у Фінляндії
Потім дизайнерка подалася за досвідом до Фінляндії. У Лахтському інституті дизайну Ядвіга вперше почала працювати з фанерою, і не “за правилами”, а через експеримент – згинати, тестувати, шукати форми, які раніше здавалися неможливими для дерева. Саме тоді меблі, які не викликали особливої зацікавленості, відкрилися зовсім з іншого боку. Виявилося, що навіть проста річ може поставити складну задачу, якщо спробувати зробити її водночас легкою, зручною та довговічною. Фінляндія сформувала у Ядвіги ще одне важливе розуміння: дизайн нерозривно пов’язаний з екологією, адже матеріали постійно впливають на щоденне життя людей.
Згодом Гусарська-Собіна отримала роботу в Тампере й планувала залишитися у Фінляндії. Але потім вирішила взяти участь у конкурсі молодого польського дизайну – радше, щоб перевірити себе. І перемогла. Почала співпрацювати з Nowy Styl, де створила свої перші комерційні меблі, а разом із цим з’явилося й відчуття, що їй є заради чого повертатися до Польщі. Так кар’єра, яка могла скластися у чужій країні, раптом зробила крутий віраж.
Дизайн та обробка у витворах Гусарської-Собіни
Після повернення на батьківщину Ядвіга вирішила завершити навчання в Академії образотворчих мистецтв у Кракові. Саме там на неї сильно вплинули викладачі, зокрема професорка Чеслава Фрейліх (Czesława Frejlich), яка вчила студентів дивитися на дизайн не як на гарну форму, а як на реальний інструмент змін. Тоді Гусарська-Собіна вже не обмежувалася лише навчанням. Вона створила студентську групу “МаКультура” (MaKultura), яка захопилася темою сортування сміття та екології. Це сталося задовго до того, як такі принципи увійшли у повсякденне життя європейців.
Ядвіга розповідала журналістам, що тоді вони в академії фактично з нуля запустили систему сортування відходів і навіть створили власні контейнери, якими користуються у закладі вже не один рік. Паралельно молода дизайнерка працювала над власними проєктами й тестувала матеріали, якими мало хто тоді цікавився. Одним із таких експериментів стало крісло з паперових відходів – спроба зрозуміти, як матеріал може змінювати форму та функцію.
Як Husarska Design змінив виробництво меблів?
Згодом Ядвіга Гусарська-Собіна створила власну студію Husarska Design Studio, де дизайн тісно пов’язаний із пошуком нових матеріалів та рішень для виробництва. Один із головних проєктів – Strumber, матеріал із волокон конопель, льону та інших однорічних рослин.
У 2020-х роках команда Husarska Design Studio активно працює над тим, щоб Strumber:
- вироблявся у великих обсягах;
- використовувався у масовому виробництві меблів;
- став доступною альтернативою деревині;
- не перетворився на дорогий “виставковий” матеріал;
- залишався доступним за ціною для широкого ринку.
Гусарська-Собіна зробила ставку саме на масштабування технології, бо без цього будь-який екологічний матеріал так і залишається нішевим експериментом для виставок. За її словами, у студії добре розуміють: люди не змінять свої звички лише через гарні промови про екологію. Потрібні рішення, які зроблять нові матеріали недорогими та простими у виробництві.
Як студія Гусарської-Собіни підкорила міжнародні виставки?
Команда Husarska Design Studio почала активно демонструвати свої розробки не лише у Польщі, а й на великих міжнародних виставках – від Мілана до Сеула, Ейндховена та Дубая. Для студії це вже не просто спосіб заявити про себе, а й можливість перевірити, наскільки їхні ідеї цікаві світовому ринку. Особливо це стосується матеріалів на основі рослинної сировини, навколо яких точиться чимало дискусій серед дизайнерів.
Тому на виставках студія пропонує:
- рішення для екологічного виробництва;
- нові формати роботи з біомасою;
- альтернативи деревині для меблевої індустрії.
На цьому в Husarska Design Studio зупинятися не планують. Команда працює з новими видами біомаси та шукає способи використовувати у виробництві те, що раніше перекидали у відходи, зокрема листя та залишки кукурудзи. Ідея доволі проста: якщо матеріал можна отримати без знищення дерев і складного виробництва, він має шанс стати реальною альтернативою для меблевої індустрії. А не лише черговим “зеленим” експериментом для вузького кола дизайнерів.
Ядвіга Гусарська-Собіна є переможницею численних конкурсів, серед яких – Red Dot 2017. Окремим напрямом її діяльності стала участь у розвитку бренду WellDone у межах фонду By Razem, який поєднує дизайн із соціальними ініціативами. За цю роботу Програма розвитку ООН відзначила дизайнерку званням “Янгол соціальної економіки”.
Дизайн, народжений зі звичайних речей
За словами Ядвіги Гусарської-Собіни, ідеї для нових матеріалів у неї часто виникають під час прогулянок лісом. Там вона щоразу звертає увагу на величезну кількість листя та рослин, які ніхто не використовує. На думку команди Husarska Design Studio, саме такі матеріали є корисними у виробництві, якщо грамотно визначитися з підходом.
Для Ядвіги Гусарської-Собіни дизайн вже давно вийшов за межі історії про “гарну форму”. Її більше цікавить, чи здатна річ служити довше, ніж можна очікувати, як зменшити кількість відходів і реально впливати на правильне споживання ресурсів. Саме тому проєкти цієї відомої дизайнерки пов’язані не лише з естетикою, а й з екологією та пошуком нових матеріалів для виробництва гарних, стильних та корисних речей.