Складно навіть уявити собі в наші дні, що колись жінка була позбавлена багатьох нормальних і звичних нам речей. Ще наприкінці дев’ятнадцятого століття у вищих навчальних закладах Польщі не можна було побачити дівчат – вважалося, що їм не потрібна вища освіта, що у цієї частини людства зовсім інша роль та призначення в житті. Так тривало доти, доки одного разу жінки не отримали належне право, розповідає сайт krakowchanka.eu.
Багатьом сучасникам ця подія не видається значною, тож мало хто знає про Яніну Космовську. Втім, саме ця жінка свого часу стала однією з перших студенток Ягеллонського університету.
Чому у польських вишах не можна було навчатися жінкам в минулому?
Гірко усвідомити правду про те, що впродовж багатьох століть жінки у різних куточках планети не мали змоги отримати вищу освіту. Чимало вчених вважали, що її мозок просто не здатний осягнути знання, а подекуди навіть стверджували, що жінка може осквернити науку. Професори польських вишів не були винятком.
Понад п’ять сотень довгих років існування Ягеллонського університету тут не можна було зустріти жінку. Навіть значно пізніше, коли навчальні заклади у передових західних країнах почали приймати їх до студентських лав, викладачі польських вишів не поспішали змінювати свою думку та відходити від старих правил.
Так було доти, доки Яніна Космовська однією з перших зуміла довести, що застарілі догми потрібно залишити в минулому.
Хто така Яніна Космовська?
Яніна Космовська народилася у великій сім’ї (мала 7 сестер) у невеликому містечку на Люблінщині. Про її дитинство та юність відомо дуже мало. Знаємо лише, що тут дівчина не бачила для себе перспектив, тому поїхала до Варшави. Тут, у столиці, діяв так званий Летючий університет – чи не єдине місце на той час в країні, де жінка могла здобути якусь освіту.
Яніна Космовська прагнула до розвитку, вона мріяла стати фармацевткою, захоплювалася точними науками, ретельно вивчала хімію. Однак без відповідної освіти це було неможливо. Що вже й казати про те, що раніше професія фармацевта була доступною виключно для чоловіків – вважалося, що жінка не може виготовляти якісні ліки.
Тим не менше, наполегливість та щире бажання допомогли Яніні Космовській досягнути свого. Вона таємно пройшла стажування в одній з варшавських аптек, у 1894 році склала іспит на помічницю аптекаря. Однак і на цьому активна Яніна не зупинилася – навесні того ж року вона вступила до Ягеллонського університету у Кракові.
Що ж змінилося, як жінки опинилися серед студентських лав навчального закладу, що багато століть дотримувався суворих традицій? Насправді за цими реформами стояла ще одна наполеглива особистість – Казимира Буйвідова. Вона активно боролася за право жінок на освіту, саме завдяки її зусиллям у Кракові наприкінці дев’ятнадцятого століття запрацювала перша в Польщі гімназія для дівчат. Казимира Буйвідова, заручившись чинними на той час положеннями про освітні права, провела кампанію, звернулася до голови педагогічного з’їзду у Львові та таки спромоглася досягти свого. Так, 1894 року трьом кандидаткам на навчання на фармацевтичному факультеті – Ядвізі Сікорській, Станіславі Довґялло та Яніні Космовській – дозволили відвідувати заняття з фармацевтики (щоправда, без можливості складання іспитів та отримання вчених звань). А вже через три роки жінок допустили до денного навчання на філософському факультеті університету.
Подальше життя Яніни Космовської
Попри, здавалося, суттєвий прорив в освітній системі, навчання не було легкою справою. Чимало викладачів університету залишалися неприхильними і відверто говорили про те, що присутність жінок на заняттях є недопустимою. Також спершу існували проблеми з отриманням диплома, хоча Яніна Космовська таки згодом отримала диплом магістра фармації.
Та навіть після завершення здобуття омріяної освіти робота в аптеці була неможливою. Австрійське законодавство все ще не дозволяло жінкам працювати у цій сфері. Попри це, Яніна Космовська не опускала рук та знайшла вихід.
Згодом вона першою в Кракові відкрила фабрику з виробництва кефіру, який вважався лікарським засобом, що лікує легеневі захворювання. Справа виявилася настільки успішною, що вже згодом запрацювала філія виробництва у Закопаному.
Паралельно з власною справою Яніна Космовська працювала у лабораторії при фабриці з виробництва вакцин та сироваток, куди її запросив чоловік Казими Буйвідової Одон. Жінка працювала над створенням вакцин, публікувала наукові роботи за результатами власних досліджень тощо.
Що стосується особистого життя, то Яніна Космовська завжди опікувалася своїми рідними. Тісно спілкувалася зі своїми сестрами, четверо з яких отримали вищу освіту. Двічі була одруженою, однак не мала дітей.
Яніна померла у 1951 році у Кракові, її поховали на Раковицькому кладовищі поруч з другим чоловіком та сестрою. Тривалий час її могилою ніхто не опікувався – там навіть не було таблички з іменем. Однак знайшлися небайдужі, які зайнялися процесом реставрації могили.