Краківський костюм – один із найвідоміших народних костюмів Польщі, який став національним. Краківський костюм поширений не тільки у самому Кракову, а й за багато кілометрів: краківський край охоплює майже половину нинішнього Малопольського воєводства: від околиць Освенціма на заході до околиць Домброви Тарновської на сході та Мисленіце і Бжесько на півдні. У цій місцевості існує два основних різновиди одягу: західні краків’яни та східні. Більше на krakowchanka.eu.
Особливості народного жіночого строю західних краків’ян
Краківський стрій виник на межі XVII-XVIII століть і був першим селянським костюмом, на який звернули увагу вищі верстви суспільства. Це сталося завдяки його унікальності, адже він був найбагатший на той час народний костюм, відрізняючись від інших костюмів кольором і подібністю деяких елементів до шляхетського вбрання. Краківське вбрання проникло в аристократичні салони за правління саксів. Саме тоді у Франції з’явилася мода на костюмовані бали, під час яких аристократія одягалася в пастухів і пастушок. На той час у Польщі панував краківський костюм. Повноцінний краківський костюм сформувався в другій половині XVIII століття.
Краківські костюми можна розділити на два типи західний і східний, які відрізняються окремими елементами та прикрасами. Важливими елементами жіночого вбрання на західних територіях Кракова були спідниці та фартухи. Верхні спідниці довжиною до щиколотки шили з квітчастого матеріалу, а під них одягали білі спідниці з білою атласною вишивкою. Жінки носили фартухи, найчастіше з того ж матеріалу, що й спідниці, і були лише трохи коротшими за них. Винятком були фартухи з білого фатину, які також одягали поверх квітчастих спідниць. Часто вони повністю покривалися атласом і англійською вишивкою.
Також важливим елементом вбрання були корсети. Старіший тип корсета виготовлявся з чорного сукна. Пояс завершувався декількома десятками (близько сімдесят) трапецієподібних бурс, зшитих з того ж матеріалу. Лише спереду їх прикрашали білими ґудзиками та вишивкою. Пізніший тип корсета (з XIX‒XX століть) виготовлявся з оксамиту різних кольорів. Бурси були замінені серією складок. Прикраси покривали майже весь корсет і вироблялися з блискіток, кольорових намистин, китиць, стрічок і барвистої вишивки. Цей тип корсета з вшитими рукавами називався катаною (kataną) і був найпопулярнішим кафтаном у регіоні. У холодні дні на плечі та спину накидали великі червоні, білі, сині та зелені картаті хустки, їх ще називали погонами (naramiennymi).
Дівчата заплітали коси, у які вплітали стрічки та квіти. Вінки на весіллі одягали молода та дружки молодої. Заміжні жінки, навпаки, одягали бандану — білу лляну хустку. Зав’язування займало багато часу і вимагало великої майстерності, тому його знімали, як ковпак, щоб, зав’язавши, можна було одягати кілька разів. Носили також червоні хустки, зав’язані під підборіддям з декоративними мотивами бутонів троянд і квітів, доповнювали костюм прикрасами, особливо червоним намистом.
Традиційне чоловіче вбрання західних краків’ян
Найважливішими елементами чоловічого строю краків’ян були: каптан, сукмана та каптан з рукавами. Каптан — довгий жилет без рукавів з китицями. Його використовували як літній верхній одяг, а також під каптан з рукавами чи кожух, які були типовим верхнім одягом. Обидва типи каптанів виготовляли з темно-синього сукна, підшитого червоним сукном.
Штани ‒ полотняні домоткані штани, найчастіше з тонкими, червоними або рожевими смужками, заправлені у високі чоботи з халявою і трохи підвернуті. Взуття робили з м’якої волової шкіри, фарбованої в чорний або червоний колір, і підбивали підковами. Важливим елементом вбрання був пояс.
Також чоловіки-краків’яни носили три типи головних уборів: високий капелюх з невеликими полями, magierka tyniecka — вовняна в’язана шапка та найважливішим видом головного убору була червона шапка з чорним, баранячим краєм, відома як кракуска.
