Взуття наших предків не було таким різноманітним, як сьогодні. Жінки не мали настільки великого вибору туфель, а чоловіки зазвичай носили високі чоботи. Говорячи про народний костюм, ми найчастіше звертаємо увагу на його зовнішні шари. Особливо на рясно прикрашені, святкові елементи одягу, оминаючи або залишаючи непомітними деталі, включно зі взуттям. Тож спробуємо розглянути, що взували давні жителі Кракова. Далі на krakowchanka.eu.
Цікаво, що перед тим, як взутися колись краків’яни обмотували ноги онучами, тобто шматком лляної тканини. Взимку і в холодніші дні у взуття набивали також солому, яка краще зберігала тепло і запобігала обмороженням.
Особливості традиційного жіночого взуття краків’ян
З початку XIX століття під взуттям жінки у Кракові носили панчохи, які виготовляли вручну з домотканої вовни. Найчастіше вони були білими, але в різних регіонах побутували і в інших кольорах, наприклад, червоні або з візерунками. Панчохи перев’язували стрічкою або шматком тканини. Для холодніших днів вибирали панчохи довжиною над коліна, а для теплих – до коліна.
Жінки носили чоботи, схожі на чоловічі, але трохи вужчі й більш приталені. Цікаво, що найдавніше взуття виготовлялося за одним кроєм, тобто без розрізнення правої та лівої ноги. Приблизно в середині дев’ятнадцятого століття в ужиток увійшли туфлі на шнурівці на низькому каблуці. Однак чоботи з халявою, в тому числі і з вирізами, все одно продовжували носили. Вважалося, що кількість насічок на верху вказує на багатство власника взуття.
Через те, що туфлі були дорогими, не кожна жінка могла їх собі дозволити. Траплялося, що взуття передавалося з покоління в покоління, і вдягали його лише на найбільші урочистості свята та до церкви. Наприклад, щоб не пошкодити взуття, його взували вже перед самим входом до храму, а по дорозі йшли в іншому взутті або босоніж.
Щодо кольору, то варто зауважити, що в давнину в селі взуття шили з чорної або натуральної шкіри (наприклад, «мокасини»). Тоді виникає питання, звідки взялися червоні туфлі під національний костюм? Це результат так званої Краківської моди та наслідок прикрашання та стилізація традиційних народних костюмів.
У польській народній культурі побутувало взуття, прикрашене зверху кольоровою шкірою, а в центральній Польщі жінки ще й перешнуровували взуття рожевими, червоними та зеленими стрічками. Проте червоного взуття в традиційному сільському одязі там не було.
Святкове взуття — чорні гофровані чоботи з халявою — прикрашали прошитим швом, іноді — червоною шкірою. З часом їх замінили чорні черевики на шнурівці. Багатші господині носили мішечки, підвішені на шкіряному ремінці під фартухом.
Взуття краків’янок було двох видів – так звані високі чоботи на шнурівках. Чорні чоботи мали шов збоку. На зап’ясті над щиколоткою були виїмки, каблук був звужений і досить високий. Другим видом взуття були туфлі на високих підборах, зашнуровані спереду. Виготовляли їх найчастіше з телячої шкіри.
Традиційне взуття чоловіків у Кракові
На свята чоловіки взували високі чоботи з халявою. Взуття угорського типу виготовляли зі шкіри, з двох панелей, що утворювали верх чобіт. Прошиви були з двох боків взуття.
Взуття польського типу вважалося більш елегантним. Їх також шили з двох шматків шкіри, але один з них утворював основу, а інший був верхом, зшитим зі заднього боку чобіт.
Основним взуттям були чоботи з піднятим верхом зі швом ззаду. Ці черевики не мали підборів, але мали високі підкови. Взуття на підборах було більш популярно серед молоді.
Польське взуття також було гофрованим в області щиколотки. Пізніше чоловіки носили чоботи до колін, вужчі за описані вище. Оскільки таке взуття важко знімалося з ноги, поширення набули чобітки.
