Існує міф про те, що фемінізм – це нове поняття, яке виникло зовсім недавно, а боротьба за рівність прав чоловіків та жінок – явище, що лише у 21 столітті набуло серйозних обрисів. Та варто знати і розуміти те, що феміністичний рух розвинувся ще задовго до нашого народження, і чимало видатних людей доклали зусилля до того, щоб жінки займали гідне місце у суспільстві, пише сайт krakowchanka.eu.
Згадуючи історію зародження феміністичного руху в Польщі, не можна оминути увагою Дороту Клушинську – активну громадську та політичну діячку, суфражистку та феміністку кінця 19-го – першої половини 20-го століть.
Чим прославилася Дорота Клушинська, як вона відстоювала права жінок та яким було її життя – читайте у матеріалі нижче.
Факти з біографії Дороти Клушинської, або яким було життя видатної активістки
Дорота Клушинська – уродженка міста Тарнув у Малопольському воєводстві. Вона народилася у 1876 році в єврейській родині. Тут, у маленькому рідному місті, Дорота навчалася спершу у народній школі. Вищу освіту здобувала як вільна слухачка на економічному факультеті Віденського університету.
Вже в юності Дорота була дуже активною та цікавилась абсолютно всім, що діється в країні. Цьому сприяв і її чоловік, з яким вона одружилася у 20 років і який був лікарем та соціалістичним діячем. В тому числі і через вплив чоловіка Дорота на початку 20-го століття вступила до Польської соціал-демократичної партії Галичини та Цешинської Сілезії.
Саме через діяльність в партії вона спершу організувала, а тоді пропагувала соціалістичний жіночий рух на теренах Польщі. Пропаганда відбувалася, в основному, через друковані видання – зокрема, через журнал „Głos Kobiet”. „Głos Kobiet” був друкованим партійним органом і адресований для робітників з метою їх соціально-політичної активізації.
Тривалий відтинок свого життя Дорота Клушинська присвятила саме політичній кар’єрі. Вона активно захищала польськість Цешинської Сілезії, брала участь у робітничих бунтах, була членкинею Польської соціалістичної партії та сенаторкою Республіки Польща. Та найголовніші її здобутки – в активній підтримці жіночого руху, відстоюванні рівних прав.
Дорота Клушинська і її маніфест
Найкраще про позицію Дороти стосовно ролі жінок у політичному житті країни може розповісти її відомий маніфест, опублікований у березні 1911 у щомісячнику „Przedświt”, друкованому органі Польської соціалістичної партії. У розлогому зверненні Клушинська піднімає питання важливості надання рівних прав чоловікам та жінкам і розповідає про інтеграцію жінок у політичне життя на прикладі соціалістичної партії, наводить аргументи, покликані пробудити країну до змін:
“Do utrzymania ludzkości, państwa, kraju, gminy, niezbędną jest kobieta na równi z mężczyzną. Spełnia ona jako robotnica, utrzymująca często rodzinę, jako matka i wychowawczyni, równie ważne zadanie jak mężczyzna. Pracą swoją przyczynia się do wzbogacenia społeczeństwa, a ponieważ ciążą na niej podwójne obowiązki – matki i pracownicy, ma ona pełne prawo żądać udziału w pracach ustawodawczych i w życiu politycznym. Wreszcie, skoro kobieta odpowiada za swoje czyny i mściwa ręka prawa żąda od niej porachunku z postępowania, musi kobieta żądać praw, żeby mogła się bronić przeciwko krzywdom…”
Полум’яний та відважний текст не залишив байдужим нікого, хто б це прочитав, хоч більшість на ці слова реагувала з іронією та відвертими знущаннями. Ще бурхливішу реакцію викликала брошура „Dlaczego kobiety walczą o prawa polityczne” (“Чому жінки борються за політичні права” – ред.), що вийшла друком через рік після вищезгаданого маніфесту. Тут, на відміну від попереднього звернення, Дорота виклала основні вимоги жінок до змін у соціальній, політичній та національній сферах.
Не словами єдиними: що ще зробила Дорота Клушинська?
Крім запальних маніфестів та брошур, Дорота Клушинська доводила свою стійку позицію реальними діями. Все це було можливим, передусім, завдяки її високому становищі у політичній структурі країни – впродовж 1919-1939-х років вона була членкинею Верховної Ради PPS та паралельно головою Центрального жіночого відділу Польської соціалістичної партії. Вона була переконана в тому, що саме соціалізм відкриє шлях до справжнього рівноправ’я в суспільстві.
Не обійшлося у такій справі і без надійних союзників-однодумців. Довкола Дороти Клушинської було чимало прихильників таких прогресивних ідей. Варто лише згадати Юстину Будзінську-Тиліцьку – феміністку, лікарку, соціалістичну та громадську діячку. Вони удвох працювали в Консультаційному центрі свідомого материнства, боролися за медичний захист материнства та контроль народжуваності. Центр підтримував численні міжнародні зв’язки з прогресивними та феміністичними медичними колами. Результатом співпраці Клушинської та Будзінської-Тиліцької стало поширення знань про жіночу гігієну в країні: Дорота займалася організацією та проведенням лекцій з цього питання, а Юстина досліджувала це питання з професійної точки зору та писала праці. Їх і пропагували у суспільстві.
До слова, лекції та зібрання Дорота Клушинська проводила впродовж всього свого життя. Зрештою, довкола неї згуртуалося чимало небайдужих людей, завдяки чому у 1911 році провели святкування “Дня жінок” у Цешинській Сілезії. Також знаковою була діяльність Клушинської у Лізі жінок Галичини та Сілезії, що головною метою вважала співпрацю та активну допомогу польським жінкам у боротьбі за незалежність країни.
Все своє життя Дорота Клушинська присвятила боротьбі за права жінок. Її приклад надихнув суспільство до змін, що сформували сучасну Польщу.