Складно собі уявити, що ще не так давно лише чоловіча частина суспільства була наділена всіма правами та доступом абсолютно до всіх сфер діяльності. Дев’ятнадцяте та двадцяте століття для Польщі ознаменувалися боротьбою з таким несправедливим устроєм. За цим стояли десятки, сотні і тисячі небайдужих людей, пише сайт krakowchanka.eu.
Краків не стояв осторонь боротьби за рівні права. Тут народилося і працювало чимало видатних діячів, які доклали багато зусиль для того, щоб у чоловіків та жінок були однакові можливості у різних сферах життя.
Про видатних польських феміністок з Кракова та їхні досягнення читайте у матеріалі нижче.
Марія Дулемб’янка
Марія Дулемб’янка – одна з найвідоміших діячок феміністичного руху не лише Кракова, а й Галичини. Вона – художниця, письменниця, активна громадська діячка. Народилася 1861 року у Кракові і здобула хорошу освіту – навчалася у Варшаві, Відні та Парижі, після чого працювала в Австрії та Італії.
Будучи, перш за все, художницею, Марія Дулемб’янка мріяла про те, щоб відкрити у Варшаві мистецьку школу для жінок. Також вона активно виступала за надання права навчатися дівчатам у Краківській академії образотворчих мистецтв. Весь цей час Марія активно і плідно працювала – її мистецькі твори здобули визнання як в рідній країні, так і за кордоном, зокрема на легендарній Паризькій виставці 1900 року.
Разом з тим, вона ніколи не залишалася байдужою до того, що відбувається в суспільстві. Основну увагу вона акцентувала на захисті прав жінок та допомозі знедоленим. Завдяки Марії Дулемб’янці в країні з’явилася низка ефективних громадських організацій, серед яких – Союз прав жінок, Чоловіча ліга захисту прав жінок та Жіночий комітет громадської праці. При комітеті організовували притулки для дітей, їдальні для знедолених.
Також Марія Дулемб’янка пропагувала феміністичні ідеї через публіцистику. Зокрема через публікації в журналі Ster – польському двотижневику, присвяченому правам жінок, що виходив друком у 1895-1897-х роках. Також була редакторкою феміністичного журналу Głos Kobiet. Крім того, її запрошували читати лекції про мистецтво та жінок у мистецтві.
Яніна Космовська
Яніна Космовська – чи не найвидатніша жінка в Кракові кінця дев’ятнадцятого століття. Хоч вона і народилася на Люблінщині, та практично все своє життя працювала саме в Кракові, де й прославилася своєю діяльністю, була шанованою та успішною.
Ім’я Яніни Космовської назавжди залишиться в історії Польщі як тієї, хто однією з перших жінок вступив до Ягеллонського університету в Кракові. Мало хто знає, та понад п’ять сотень років у стінах цього вишу не можна було побачити жінку. Справа в тому, що викладачі-консерватори сповідували застарілі догми про те, що жіночий мозок не здатний осягнути науку. Найбільш затяті противники навіть стверджували те, що жінки оскверняють її.
Яніна Космовська здобула освіту спершу у Летючому університеті в Варшаві, а згодом добилася і того, щоб вступити до омріяного вишу, яким мав би відкрити їй шлях до кар’єри фармацевта. Це був Ягеллонський університет у Кракові, колиска науки та знань, куди Яніну зарахували у 1894 році. Разом з нею здійснити цей справжнісінький прорив вдалося ще Ядвізі Сікорській та Станіславі Довґялло.
Заручившись підтримкою Казимири Буйвідової, що активно боролася за право на освіту для жінок в країні, дівчата почали відвідувати заняття з фармацевтики (хоч і без можливості складання іспитів та отримання вчених звань). Ще через три роки їх допустили до денного навчання на філософському факультеті, що ознаменувало нову сторінку історії як вишу, так і боротьби за жіночі права.
Яніна Космовська – яскравий приклад наполегливої боротьби за жіночі права. Вона не лише однією з перших вступила до університету, який багато років був за зачиненими дверима для жінок, а й досягла неабиякого успіху в подальшому житті. Маючи диплом магістра фармації, вона першою в Кракові відкрила фабрику з виробництва кефіру, який тоді вважався цілющим, згодом запрацювала і філія її виробництва у Закопаному. Паралельно Яніна Космовська успішно займалася розробками у лабораторії при Фабриці з виробництва вакцин та сироваток.
Казимира Буйвідова
Ще одна видатна діячка феміністичного руху в Польщі, яка хоч і не народилася в Кракові, а в Варшаві, та активно відстоювала жіночі права саме тут, – Казимира Буйвідова. Вона – громадська діячка, публіцистка, феміністка та атеїстка. Дитинство та юність Буйвідова провела у Варшаві, де навчалася та вийшла заміж, а у 26 років переїхала з сім’єю до Кракова.
Після переїзду її чоловік, Одо Буйвід, що був видатним польським бактеріологом, почав працювати у Ягеллонському університеті і через деякий час заснував Фабрику з виробництва вакцин та сироваток. Казимира взяла на себе керівництво заводом.
Разом з тим, Казимира Буйвідова не була байдужою до того, що відбувається навколо. Її статус та посада її чоловіка дещо полегшували Казимирі вирішення питань, з якими не могли впоратися інші польки, тож вона взялася урівнювати можливості та права чоловіків і жінок. Починала вона з освіти – стала співорганізаторкою та президенткою Краківської жіночої читальні, очолювала Товариство неповних середніх шкіл для дівчат. Завдяки Казимирі Буйвідовій виникла перша неповна середня школа для дівчат у Польщі, в якій були іспити та програми, що відповідали нормам неповних середніх шкіл для чоловіків.
Крім організації освітніх закладів, Буйвідова також вела активну просвітницьку діяльність. Вона проводила акції з написання звернень на надання права навчання для жінок у вищих навчальних закладах. Саме Казимира Буйвідова, заручившись чинними на той час положеннями про освітні права, провела кампанію, звернулася до голови педагогічного з’їзду у Львові, що дозволило першим трьом жінкам вступити до Ягеллонського університету в Кракові (так-так, йдеться саме про Яніну Космовську, Ядвігу Сікорську та Станіславу Довґялло).
Казимира Буйвідова активно публікувалася у феміністичній пресі, зокрема в суспільно-політичному двотижневику Nowe Słowo, що виходив друком в Кракові впродовж 1902-1907-х років. Основний акцент журнал робив саме на пропаганді рівних прав. Особливим попитом користувався додаток Robotnica, що виходив з 1904 року та присвячувався проблемам жінок, що працюють. Також вона видала Програмну декларацію жінок щодо майбутніх виборів до законодавчого сейму у 1919 році – це була частина її боротьби за рівність прав і у політичній сфері.
Ядвіга Сікорська
Наостанок згадаємо про Ядвігу Сікорську – феміністку і борчиню за права жінок, яка тісно пов’язана з вищезгаданими Яніною Космовською та Казимирою Буйвідовою. Саме вона була однією з тих трьох перших студенток Ягеллонського університету.
Ядвіга Сікорська народилася на території Лодзького воєводства, однак згодом поїхала до Варшави, де вчилася у пансіонаті її тітки та в жіночій гімназії, а згодом слухала курси у Летючому університеті. Коли склала іспит на помічника аптекаря, поїхала до Кракова, де почала відвідувати заняття на фармацевтичному факультеті Ягеллонського університету.
Ядвіга Сікорська стала першою фармацевткою Галичини зі ступенем магістра. Відкрила склад аптечних матеріалів, де працювали виключно жінки, в тому числі і її однокурсниці з Кракова. Була першою президенткою Загальної професійної асоціації жінок-працівниць.