Дуже шанованою у Кракові є черниця Конгрегації Сестер Божої Матері Милосердя сестра Фаустина, яка стала відомою як місіонерка Божого Милосердя. Останні роки свого життя вона провела у монастирі у Лагевниках, проповідуючи Боже милосердя своїм прикладом. У квітні 2000 року папа Іван Павло II зарахував її до лику святих, чий день пам’яті католицька церква вшановує 5 жовтня, пише сайт krakowchanka.eu.
У вересні 2008 року за співпраці Конгрегації сестер Божої Матері Милосердя та Краківського управління з туризму було узгоджено шлях святої сестри Фаустини для паломників і туристів. До маршруту входять Санктуарій Божого Милосердя в Лагевниках, костели святого Йосифа у Подгужі та Успіння Діви Марії, базиліка Божественного Серця та Лікарня імені Іоанна Павла II. Спеціально підготували буклети польською, англійською та італійською мовами для паломників.
Перші кроки на духовному шляху
У мирському житті черниця мала ім’я Гелена, народилася у 1905 році у польському містечку Глоговець. Батько був бідним теслею, вночі виконував замовлення, а вдень доглядав худобу на власній маленькій фермі. Гелена була третьою з 10 дітей, тому змалку привчилася до праці. Їй навіть вдалося закінчити 2 класи початкової школи, але потім довелося шукати місце служниці, щоб допомагати родині. Рідні згадували, що дівчина мала легкий, веселий характер, але іноді бачила дивовижні видіння, якими ділилася з сестрами.
У 15 років висловила бажання стати черницею, але на той час це було неможливо без посагу. Гелена пізніше писала у своєму “Щоденнику”, що бачила у видінні Ісуса, який порадив їй їхати до монастиря у Варшаві. У липні 1924 році дівчина приїхала до столиці фактично у чому була, їй вдалося влаштуватися на роботу служницею, щоб заробити необхідні кошти. Гелена згадувала, що спочатку її не хотіли брати до монастирів, але після палких молитов до Ісуса зглянулася настоятелька Монастиря сестер Божої Матері Милосердя. У 1925 році Гелена стала послушницею й отримала нове ім’я – Фаустина.
Служіння Богові
У Польщі черниць цього монастиря називали “магдалинками” на згадку про грішницю Марію Магдалину, яка розкаялася. Там допомагали грішним жінкам і дівчатам, щоб ті могли змінити своє життя, надавали притулок і захист. Молода послушниця Фаустина працювала по господарству разом з іншими сестрами, відвідувала богослужіння. Своє призначення бачила у тому, що має передати світові послання милосердя, донести любов до Бога, яку Ісус дарує всім людям.
Вона розповідала, що Ісус не лише дав їй відчути всю глибину свого милосердя, а й наділив дарунками вшанування. Це були образ Сина Божого зі зверненням до нього, свято Божого милосердя, Вервиця до Божого милосердя та молитва на мить смерті Ісуса на хресті, яка називалася Годиною милосердя. Всі дарунки черниця Фаустина пов’язала з обіцянками служити Богові з величезною довірою і нести його милосердя ближнім.
На прохання священника Міхала Сопочка черниця описала свій духовний досвід у записках, які згодом стали відомими як “Щоденник”. Жінка розповідала про свої духовні пошуки, описувала факти з чернечого життя, які підтверджували велике Боже милосердя. Після смерті Фаустини цей документ став у Католицькій церкві джерелом поширення нового культу Божого Милосердя. У своїх записах черниця закликала встановити нове свято, присвячене Божому милосердю, яке згодом і було проголошене в останній день Октави Великодня.
Духовне життя Фаустини у Кракові
У 1936 році черницю направили до Монастиря сестер Божої Матері Милосердя у Лагевниках, де вона прожила 5 років. Скромний монастир, зведений наприкінці XIX століття коштом фінансиста і філантропа, князя Олександра Любомирського після переведення туди черниці Фаустини почав розвиватися. У 2020-х роках це великий монастирський комплекс, де живуть сестри Конгрегації Божої Матері Милосердя та їхні вихованки.
Сестра Фаустина померла 5 жовтня 1938 року у монастирі, де дотримувалася обраного служіння Богові. Паломникам розповідають, що саме з духовного дару цієї черниці народився у Кракові Апостольський Рух Божого Милосердя, який продовжує її місію, сповіщаючи всьому світові ділом, словом і молитвою послання милосердя.
Монастирська каплиця з чудотворним образом Ісуса
Монастирські будівлі поєднує каплиця святого Йосифа, яку освятив кардинал Альбін Дунаєвський ще у 1891 році. У 1943 році священник Іосиф Андраш, який був краківським сповідником сестри Фаустини, освятив подарований черницею образ Ісуса Милосердного і заклав початок урочистим богослужінням на честь Божого милосердя.
Про цей чудотворний образ розповідали чимало історій, побачити його приїздили тисячами мешканці Кракова та його околиць. У 1968 році каплиця увійшла до переліку списку санктуаріїв Краківської єпархії, а у листопаді 1992 року митрополит Краківський, кардинал Францішек Махарський заснував там Санктуарій Божого Милосердя. У XXI столітті це чудотворне місце відвідують паломники з усього світу.
Канонізація святої Фаустини
У жовтні 1965 року у Краківській архиєпархії почали збирати інформацію щодо беатифікації сестри Фаустини, а через рік її мощі були перенесені з монастирського цвинтаря до каплиці святого Йосифа при монастирі сестер Божої Матері Милосердя у Лагевниках. У квітні 2000 року черницю Фаустину – уроджену Гелену Ковальську – папа Іван Павло II зарахував до сонму святих. Він написав, що у столітті, коли панував тоталітаризм, сестра Фаустина принесла послання про те, що єдиною силою, здатною зупинити це зло, може стати тільки Боже милосердя. “Щоденник” святої Фаустини назвав Євангелієм милосердя, яке дало змогу вірянам пережити нелегкі випробування XX століття.