Вихованка краківського “Сокола” Яніна Скірлінська – краща гімнастка вільної Польщі

Атлетичну гімнастику називають королевою спорту, і у кожній країні є свої спортсмени, які ставали на найвищу сходинку п’єдесталу. У Польщі гімнастика не стала національним видом спорту, але й досягнення збережені в історії. Найбільших олімпійських успіхів польські гімнасти досягли у 1956 році, коли сильна команда здобула бронзову медаль. Ця перемога дуже порадувала суддю Яніну Скірлінську, яка зуміла зберегти славу найкращої гімнастки за часів вільної Польщі, пише сайт krakowchanka.eu. 

Як розвивали здібності майбутньої чемпіонки?

Яніна народилася у березні 1907 року у маленькому містечку Журавички у Підкарпатському воєводстві. Походила з дворянської родини, освіту батьки забезпечили дівчинці у Ярославі, успішно склала випускні іспити у середній школі. Спортом захоплювалася з дитинства, тому батьки не заперечували, коли Яна записалася у 1925 році до спортивного товариства “Сокіл” у Кракові. Найбільше сподобалися їй фехтування, стрільба з лука та зброї, тренери радили обрати щось із цього переліку і пророкували медалі у майбутньому. Але дівчина обрала гімнастику, бо їй тоді здавалося престижним бути представницею королеви спорту. Паралельно закінчила курси фізкультури та військового вишколу у товаристві. 

Особливості товариства “Сокіл”

Щоб зрозуміти, чому тренування у цій організації стали потужним трампліном для юної гімнастки, варто згадати про нюанси підготовки. “Сокіл” став популярним у Польщі ще з 1867 року, організатори найбільше пропагували саме гімнастику. Також опікувалися створенням спортивних клубів у містах, підтримували виховання молоді у патріотичному дусі. Це набуло особливої актуальності у часи боротьби Польщі за незалежність.

Цікаво, що польський “Сокіл” створили за моделлю товариства “Чеський Сокіл”, яку сформував відомий громадський діяч Мирослав Тирш. Перша польська організація з’явилася у Львові, яка і стала у майбутньому центром, який називали “гніздом”. Потім у 1894 році підтягнувся Вроцлав, у 1910 році – Краків. У 1919 році у Сілезії вже налічувалося майже 60 відділень і 20 000 учасників. У Кракові починали з формування воєнізованих дитячих відділень, які можна порівняти з піонерськими та скаутськими організаціями. На початку Першої світової війни осередки “Сокола” у містах називали основою для Польських легіонів. Коли Польща здобула незалежність, головне “гніздо” перенесли до Варшави.  

Перші успіхи на світовій арені

Коли Яніна записалася до “Сокола”, це вже була потужна організація з досвідченими тренерами та непоганою матеріальною базою. Здібності дівчини помітили одразу, у 1929 році вона почала брати участь у змаганнях. До 1939 року неодноразово виборювала титул чемпіонки Польщі у гімнастичному багатоборстві, демонструвала чудову техніку на індивідуальних гімнастичних змаганнях. На чемпіонаті світу 1934 року у Будапешті завоювала срібну та бронзові медалі, а у 1938 році привезла бронзу з Праги. 

Вдалий старт

У 1934 році Яніну відправили на змагання з паверліфтингу до Берліну, де вона мала виступати у команді. Польські спортсменки Яніна Скірлінська, Клара Серонська та Вєслава Віслоцька великих успіхів не досягли, посіли лише 6 місце. Відтак тренери вирішили зробити ставку одразу на командні та індивідуальні змагання для Яніни. І це дало результат. Варто відзначити, що хоча жіноча гімнастика стала олімпійською дисципліною у 1928 році, змагатися індивідуально дівчата отримали можливість лише у 1950 роках. Тому демонструвати свої здібності у стрибках, на брусах, колоді та у вільних вправах Скірлінській доводилося не для себе, а для команди.

На Олімпійських іграх у Берліні 1936 року та на Чемпіонаті світу зі спортивної гімнастики Скірлінська завоювала бронзу в особистому багатоборстві. Тричі була чемпіонкою Польщі у багатоборстві з гімнастики у 1935, 1937 і 1938 роках, виграла 12 золотих медалей в індивідуальних змаганнях з гімнастики. У 1936 році Яніна стала бронзовою чемпіонкою на чемпіонаті Польщі з паверліфтингу та легкої атлетики. Ще на початку спортивної кар’єри Скірлінській запропонували посаду інструкторки з гімнастики у краківському “Соколі”, на що вона охоче погодилася. Відтак паралельно тренувала ще й молоді кадри для міста, яке стало для молодої спортсменки рідним.

Наукова та педагогічна робота

Відмовитися від змагань Яніну змусила Друга світова війна. З початком нацистської окупації колишня чемпіонка влаштувалася фізіотерапевткою до неврологічно-психіатричної клініки. Потім стала викладати гімнастику у Центрі фізичного виховання Ягеллонського університету у Кракові. Коли після завершення війни у місті сформувалося училище фізичного виховання, перенесла увагу на науково-педагогічну роботу на кафедрі теорії та методики гімнастики кафедри спорту.

Але, щоб не втрачати навичок, паралельно тренувала польську команду гімнасток. Скірлінську дуже цікавила теорія викладання жіночої гімнастики, вона вивчала різні матеріали, сама розробила правила виконання та багато вправ. Випустила особисто та у співавторстві декілька цінних методичних посібників з жіночої гімнастики, цими матеріалами користувалися тренери протягом багатьох років. 

Нові захоплення та досягнення

У 1947 році Яніна раптом згадала юнацьке захоплення фехтуванням і повністю йому віддалася. У цьому виді спорту теж досягла вагомих успіхів, виступаючи за “Сокіл” та “Budowlani Krakow”, здобула чимало нагород. У 1949 році стала тренеркою Національної збірної Польщі з гімнастики, судила чимало міжнародних змагань: Олімпійські ігри у 1952, 1956, 1968 роках, Чемпіонати світу у 1950, 1958, 1962 роках. 

У середині минулого століття Скірлінська вже була відомою активісткою Польської асоціації гімнастики, державною і міжнародною арбітеркою зі спортивної гімнастики. У 1971 році пані Яніна здобула почесне звання заслуженої діячки фізичної культури, була нагороджена Лицарським хрестом ордену відродження Польщі. Вона особисто виховала чимало талановитих спортсменок Кракова, а на її методичних працях підготували не одну гідну зміну польські тренери. Пішла з життя талановита спортсменка у квітні 1993 року, була похована на Раковицькому цвинтарі Кракова – міста, яке полюбила одразу і зробила чимало заради його спортивної слави.