У 2016 році за два дні до нового року у Варшаві в Королівському замку віцепрем’єр Польщі та міністр культури й національної спадщини Пйотр Глинський та князь Адам-Кароль Чарторийський підписали важливу для Польщі угоду. Відповідно до підписаного договору, Фонд Чарторийських передав у власність держави колекції творів мистецтва та старожитностей князів Чарторийських, пише сайт krakowchanka.eu.

Фонд Чарторийських

Давній княжий рід Чарторийських походить від династії правителів Великого князівства Литовського Гедиміновичів. До речі, в літературі часто можна зустріти різне написання прізвища: Чорторийські, Чарториські, Чарторийські, Чарторійські.

Чарторийські були відомими меценатами, освіченими покровителями літератури й мистецтва, блискучими політиками й авторами реформ.

Родовим маєтком княжого роду було містечко Чорторийськ (до 2021 року село мало назву Старий Чарторийськ  Маневицького району Волинської області).

Родина володіла кількома маєтками в Україні та Польщі. Найвідомішим є палац в Пулавах, до якого безпосередній стосунок мала княжна Ізабела Чарторийська.

Князі Чарторийські володіли багатою бібліотекою, де були дуже цінні рідкісні видання. На початку XIX століття вона нараховувала до 15000 томів. 

Ізабелла Чарторийська в 1801 році заснувала в Пулавах перший в Польщі музей. Там була представлена приватна колекція історичних пам’яток, картин, інших предметів мистецтв та стародавніх книг, більшість з яких вдалося зібрати самій княгині.

В кінці ХІХ століття цю колекцію було перевезено у Краків. 

В 1991 році князем Адамом-Каролем Чарторийським було створено Фонд князів Чарторийських, який мав опікуватися колекцією бібліотеки й музею Чарторийських, а також охороною колишнього нерухомого майна сімейства.

Варто зазначити, що колекція Чарторийських частково була знищена та розпорошена після російсько-польської війни та конфіскації майна знатної родини. Більшість експонатів все ж вдалося врятувати та вивезти в Париж. У 1870 році князь Владислав Чарторийський повернув колекцію у Краків. Під час Другої світової війни багато творів мистецтва було втрачено через грабежі. Те, що вдалося повернути, стало частиною Національного музею у Кракові.

В 1989 році князю Чарторийському вдалося через суд повернути колекцію творів мистецтва.

Колекція давнього княжого роду вважається однією з найцінніших у Польщі та налічує 86000 музейних експонатів, а також 250000 рукописів, стародруків, книг і документів.

Княжна Ізабела Чарторийська

Княжна була письменницею, колекціонеркою, меценаткою та дуже впливовою людиною в політичному та культурному житті Польщі в період кінця XVIII – початку XIX століть. Ізабела Чарторийська зробила великий вклад для збереження польської культурної спадщини.

Ізабела-Дорота з Флемінгів Чарторийська народилася 3 березня 1746 року у Варшаві (в деяких джерелах є інформація, що дата її народження 31 березня 1745 року). 

В ранньому віці дівчина втратила маму, яка померла при пологах. На виховання Ізабелу віддали бабусі.

В 16 років дівчину видали заміж за князя Адама-Казимира Чарторийського – військового та державного діяча Речі Посполитої. 

Після весілля подружжя оселилося в Олешицях. Взимку сімейство мешкало в Блакитному палаці у Варшаві. Ізабела Чарторийська часто їздила з чоловіком за кордон. Причому подорожувала вона переодягненою в чоловіче вбрання. 

Подружжя Чарторийських вело активне громадське життя. Вони разом грали в аматорських виставах на сцені театру в палаці Казімежовському.

Княжна після народження первістка перетворилася на красиву та впевнену у собі жінку.

У Ізабели Чарторийської було чимало коханців, які її обожнювали. Від деяких у неї народилися діти. 

Існує відома історія про почуття княгині до її двоюрідного брата – короля Польщі Станіслава-Августа Понятовського. Від короля у княгині народилася донька Марія-Анна. Знав про цей зв’язок також і чоловік Ізабели, який також мав коханок.

Княгиня мала зв’язок з російським послом у Польщі Миколою Репніним для досягнення політичних цілей.

Відома княжна була своїм меценатством.

З метою поширення освіти серед населення Ізабела Чарторийська заснувала початкову школу спочатку для хлопчиків, а згодом – для дівчаток. Також вона написала та видала “Книгу молитов для сільських дітей під час Святої меси”.

Та все ж головною пристрастю Ізабели Чарторийської було мистецтво, якому вона була віддана до кінця свого життя.

Пулави

Після першого поділу Польщі Ізабела Чарторийська оселилася в Пулавах, де був їх родовий маєток. Саме там у 1801 році вона заснувала музей. Колекції картин та інших цінностей розміщувалися у двох будівлях – у Храмі Сивіли та в Готичному Будиночку.

Ізабела Чарторийська вже своє життя збирала історичні пам’ятки, стародавні книги, картини та інші предмети мистецтва, а також складала каталоги своїх колекцій. Княгиня писала також вірші.

З подорожей княгиня завжди поверталася зі ще одним експонатом для своєї колекції. А рідні та друзі знали, що найкращим подарунком для неї були картини та антикваріат. 

Княгиня мала дуже гарний смак і все, за що вона бралася, перетворювалося у мистецтво. 

Пулави стали справжньою окрасою з неймовірним парком і прекрасними будівлями. У Храмі Сивіли Ізабела Чарторийська розмістила твори мистецтва відомих польських діячів, а також там зберігалися родинні пам’ятки. А в Готичному Будинку зберігалася колекція творів мистецтва закордонних авторів. 

Як вже згадувалося, до нашого часу всю колекцію роду Чарторийських зберегти не вдалося через війни, під час яких колекція частково була розграбована.

Краків

Колекція творів мистецтва та книг у Краків була перевезена в 1876 році. Для того, щоб розмістити експонати, Владислав Чарторийський придбав частину приміщень монастиря піарів і три будинки на перехресті вулиць Піарів та святого Яна у Кракові, які об’єднали в одне приміщення. Таким чином, в результаті перебудови протягом 1879-1901 років з’явився красивий палац з аттиком та ренесансною колонадою у внутрішньому дворику. Реконструкцію палацу та переобладнання його в музей здійснював Моріс Ураду – учень відомого реставратора Ежена Віоле-ле-Дюка.

Нині Музей князів Чарторийських є невіддільною частиною Національного музею у Кракові. Адам-Кароль Чарторийський за досить символічну суму продав колекцію Чарторийських польській державі.