У Краків дедалі помітніше повертаються ремесла, які донедавна здавалися забутими. Молоді майстри відкривають студії, працюють із ручними техніками й перетворюють ремісничу роботу не на музейну екзотику, а на складник сучасної міської культури.
Однією з тих, хто формує цю нову хвилю, стала Кароліна Вольська (Karolina Wolska) – художниця та дизайнерка текстилю, яка заснувала перший у Кракові освітній простір, повністю присвячений тафтингу. Це “Enjoy Tufting Studio” (студія “Насолоджуйся тафтингом”) у районі Казімєж. Вона не просто створює килими, картини та декоративні вироби, а й популяризує техніку, про яку раніше знали переважно професійні дизайнери, пише krakowchanka.eu.
Як хобі стало новою професією?
Перше знайомство майстрині з тафтингом склалося випадково – через стрічку в Instagram. Але цього вистачило, щоб з’явилося відчуття, що цим хочеться займатися. Саме тоді пандемія перетворила життя Кароліни на нескінченний ланцюг онлайн-зустрічей і роботи за комп’ютером, тому дуже хотілося простору та змін.
Художниця розповіла, що тоді дуже гостро відчула потребу повернутися до ручної роботи, яка “вимикає” екран. Інтерес до ужиткового мистецтва вже був, вона тривалий час захоплювалася керамікою та вишиванням. Ще були курси з випікання хліба. Але хотілося чогось іншого, тож алгоритми соцмереж немов вловили це прагнення й “підкинули” відео про тафтинг.
Швидкий старт у власній справі
Кароліна згадувала, що була однією з перших майстринь, хто починав працювати з цією технікою. Спочатку придбала власне обладнання, матеріали. Справа зрушила настільки вдало, що невдовзі довелося орендувати невелику студію у краківському районі Казімєж. Це було радше способом змінити робочий режим, ніж зваженим кроком у бізнесі.
Поєднання у тафтингу ремесла та мистецтва стало вирішальним аспектом для Кароліни. Обладнання вона замовляла в Європі, матеріали купувала у Польщі. А от сам процес освоєння техніки виявився складнішим, ніж здавалося на старті. Вона вимагала практики, помилок і часу, і дизайнерка швидко переконалася: у цьому ремеслі розуміння приходить тільки через досвід.
Про те, як Enjoy Tufting Studio відкрив залаштунки тафтингу
Студія тафтинга поступово стала простором, присвяченим майстер-класам, тоді як авторські роботи художниці так і залишилися “за кадром”. Кароліна зізналася журналістам, що у якийсь момент це створило відчутний дисбаланс між тим, чим вона займається, і тим, як її сприймає аудиторія.
Тому виникла ідея окремого каналу для власних робіт – “LUP Studio”, від слова “loop” (петля), яке у тафтингу означає один із базових стібків. Там майстриня показує анотації, великоформатні роботи та проєкти на замовлення. Для всіх охочих демонструє також:
- як виглядає текстиль у роботі;
- з чого народжується витвір;
- як саме він формується.
За її словами, саме цей момент є найважливішим. Люди, які приходять у студію або стежать за роботою Кароліни онлайн, хочуть бачити не лише готовий килим, а й процес його створення. Для Вольської соціальні мережі особливо цінні тим, що дають можливість розповісти не лише про майстер-класи Enjoy Tufting Studio, а й про власні інсталяції, великі текстильні роботи, які інакше залишилися б непоміченими.
Як проходять майстер-класи з тафтингу в Enjoy Tufting Studio?
Кароліна Вольська пояснила, що ціна уроків у тафтингу стартує від матеріалів, що й формує вартість. Є короткі заняття на 3 години, є довші – на 5 годин, і значна частина оплаченої суми витрачається не на формат, а на пряжу, тканину, клей та основу. Ці витрати мають одразу враховувати всі, хто збирається займатися тафтингом.
До цього ще додається ще й:
- швейна машинка, краще дві – для різних типів стібків і висоти ворсу;
- рама;
- тканина;
- проєктор для перенесення викрійок;
- витратні матеріали на кшталт обрізків та клею.
Тому перед тим, як придбати обладнання майстриня завжди радить новачкам спробувати процес на практиці, щоб переконатися, чи це дійсно до душі. Адже тафтинг лише здається простою справою, а на практиці вимагає точності, витрат і постійних вправ з інструментами. І, звісно ж, вільного часу.
Чому тафтинг – мистецький інструмент?
А ще Кароліна намагається змінити сприйняття тафтингу. У соцмережах він часто зводиться до “милих килимків” або декоративних імітацій, але насправді це – повноцінний художній інструмент. Наприклад, в Японії та Кореї ця техніка вже давно вийшла на рівень:
- інсталяцій;
- співпраці з великими брендами;
- складних робіт із фарбуванням вовни натуральними барвниками.
Пані Вольська саме такий підхід хотіла б бачити й у Польщі – коли тафтинг сприймається не як хобі, а як повноцінна мистецька практика. Майстер-класи в Enjoy Tufting Studio відкриті для всіх охочих, починаючи з 13 років. Майстриня відзначає, що діти навіть швидше за дорослих опановують техніку, хоча й потребують більшої концентраційної підтримки.
Тафтинг: від нитки до килима
Слово “тафтинг” походить від англійського “tuft”, що означає “пучок”. Суть техніки проста: це не класичне плетіння чи вузли, а спосіб, коли нитку “вбивають” в основу тканини спеціальним інструментом або за допомогою машинки. Так поступово формується поверхня з ворсу – рядок за рядком, стібок за стібком. У сучасній практиці тафтинг роблять і вручну, і машинним способом, але принцип завжди один.
Коли основний малюнок готовий, зі зворотного боку наносять латекс, який фіксує нитки й не дає їм випадати, після чого додають підкладку. Потім килим чистять, підрівнюють, іноді підстригають ворс, щоб покращити форму або підкреслити деталі.
У тафтингу є кілька типів килимів:
- шаггі – довгий ворс, м’який і дуже “пухнастий”;
- петелькові – ворс не розрізають, тому поверхня щільніша та рівніша;
- скульптурні – різна висота ворсу, завдяки чому можна створювати об’ємні форми та малюнки.
Різноманітний підхід до процесу дозволяє робити килими різної форми й складності – від простих до великих художніх інсталяцій.
Щоденний ритм творчої майстерні “Enjoy Tufting Studio”
Як розповіла Кароліна Вольська, в Enjoy Tufting Studio вона опікується всім водночас: створює вироби, вчить інших, закуповує матеріали і все потрібне для студії. Так що власниця постійно перебуває у русі. Сьогодні це закупівлі та інвентаризація обладнання, завтра – підготовка матеріалів для майстер-класів і робота з людьми. А між цим – організаційні дрібниці, від яких залежить, як працюватиме студія. Тому досить складно знайти час для власної творчості. Але попри проблеми, майстриня його знаходить.
Пані Вольська з дитинства закохана у рідне місто, для неї справжній ритм відчувається не лише у центрі чи на звичних маршрутах Подгуже (Podgórze), Дембників (Dębniki) і Сальватора (Salwator). Художницю приваблює й Нова Гута (Nowa Huta) – простір широких вулиць, зелені та іншої міської логіки. За її словами, там легше уявляти великі художні проєкти.
Мрія про Краків, який дихає тафтингом
У мріях Кароліни Вольської тафтинг виходить далеко за межі студії, коли це – вже не тільки килими у кімнатах, а й витвори для міста. На стінах будинків, у парках, на зупинках – такі собі незвичайні яскраві кольорові візерунки поміж будинків.
А ще художниця та дизайнерка Кароліна Вольська прагне, щоб килими на замовлення стали для людей чимось більшим, ніж просто декор. На її думку, як одяг, котрий шиють за індивідуальними мірками, так і килим має створюватися під конкретний простір, настрій та ідею. Адже тафтинг цілком гідний того, щоб із цікавого хобі перетворитися на плідний і креативний інструмент для брендів, сцен і мистецтва.