Жінки у різні часи любили доглядати за собою, виглядати вишукано та елегантно. Панянки у містах постійно стежили за новинками моди у світі, робили стильні зачіски та неодмінно – макіяж. Для того, щоб вийти на прогулянку у центр завжди галасливого Кракова, потрібно було завжди виглядати бездоганно, адже тут можна було знайти собі непогану партію серед місцевих шляхетних панів, пише сайт krakowchanka.eu.
У кожної панянки були власні секрети краси, однак деякі хитрощі та ідеї широко використовували у багатьох європейських містах, як і в Кракові. Що це були за жіночі хитрощі, як містянки підкреслювали свою вроду в минулому та інші цікаві факти з історії моди – читайте у матеріалі нижче.
Сандалі, широкі сукні та фальшива “вагітність”
Кожне століття ознаменується власними особливостями моди та стилю. У різні періоди історії існували різні підходи до краси. Якщо розглядати п’ятнадцяте-шістнадцяте століття, то цей час ознаменувався для краків’янок модою на широкі пишні сукні з довгим подолом, які доповнювали довгі та пишні рукави.
У цей період одяг був максимально пишним, однак, разом з тим, дуже закритим. Це можна пояснити тим, що у п’ятнадцятому-шістнадцятому століттях у Кракові було неприйнятно оголювати руки чи плечі, тому образ жінки обов’язково мав відповідати всім нормам пристойності.
Щодо взуття, то найчастіше на краківських панянках можна було побачити легкі босоніжки, або ж сандалі. Що цікаво, то в ті часи саме за взуттям можна було визначити, до якої соціальної групи належить панянка чи наскільки заможною є її родина. Найпростіші босоніжки та сандалі можна було придбати у міських майстернях та крамницях, вони коштували недорого і виглядали однаково, за винятком тих, що шили на замовлення. Заможні панянки могли собі дозволити замовити роботу у майстрів з-за кордону – наприклад, з Італії, де в той час працювали чи не найкращі професіонали з пошиття взуття, які виготовляли його найкращої якості.
Рідкісними в той період були елементи кольорової шкіри на взутті. Такі собі могли дозволити тільки заможні панянки.
Однак найцікавіше, на що варто звернути увагу, це те, що у п’ятнадцятому-шістнадцятому століттях особливо цінувалася пишна фігура у жінок. Така тенденція розповсюджувалася практично на всі європейські країни, в чому можна впевнитися, переглянувши роботи відомих митців того часу. Округлі форми були чи не найбільшим еталоном жіночої краси. Так у панянок, які не володіли від природи пишними формами, виникла ідея з фальшивою вагітністю – жінки одягали сукні, які допомагали максимально створити такий ефект. Під одяг ж клали ватовані валки чи навіть подушки.
Корсетний “бум”, або вузька талія – еталон жіночої краси
Минали роки, змінювався підхід до моди та сприйняття жіночої краси. Так, якщо в п’ятнадцятому-шістнадцятому століттях панянки прагнули виглядати пишно, то вже в сімнадцятому-вісімнадцятому цінувалося зовсім інше – тонка талія і стрункий стан. Еталоном була талія, що сягала до сорока сантиметрів.
Цей період можна назвати тим ще випробуванням для жінок. Ще б пак – довелося зовсім забути про модні колись пишні сукні з вільною талією. Натомість довелося одягати корсети, які подекуди стягували так, що у погоні за модою жінки псували власне здоров’я.
У корсетів, на які тоді через нові стандарти краси виник справжній “бум”, було кілька основних функцій. Вони не лише стягували талію, а й вирівнювали поставу.
Самостійно одягнути корсет було практично неможливо. У заможних панянок були прислужниці, які якомога сильніше стягували їх та допомагали вдягнути інші, не менш складні елементи образу.
Цікаво, що перші корсети виготовляли з дерева, або ж з металу. Такі конструкції були доволі тяжкими і завдавали чимало дискомфорту, однак панянок було не зупинити у прагненні відповідати всім стандартам краси.
Краків’янкам доводилося терпіти і чимало інших проблем, що виникали через носіння корсету. Йдеться про найголовнішу жертву – власне здоров’я, яким часто жінки нехтували у погоні за красою. Справа в тому, що корсети ускладнювали дихання, часто викривляли хребет та ребра, навіть зміщували внутрішні органи жінки. Через це жінки часто не могли народити та виносити здорових дітей. Однак це стосувалося тих, хто надто фанатично ставився до модних тенденцій і зловживав ними.
Інколи жінки навіть під час вагітності носили корсети. Наслідки такої моди в сімнадцятому-вісімнадцятому століттях були, вочевидь, фатальними.
Прихід функціоналізму в моду краків’янок
Тортури з корсетами, на щастя, довго не тривали. Дев’ятнадцяте століття принесло своє віяння в моду, ознаменувалося приходом функціоналізму в жіночий одяг. Все це пов’язане з поширенням тенденцій з Заходу, де більшу вагу відіграв саме функціоналізм.
Окрім того, краківським чоловікам просто набрид той факт, що красиві, але нездорові через корсети жінки не могли народити дітей. Тому корсети поступово відходили в минуле, одягали їх у дев’ятнадцятому столітті набагато рідше, з приводу важливих оказій чи виходу в світське коло.
Однак натомість в моді з’явилися нові тенденції, а панянки придумали нові хитрощі, щоб відповідати вкотре навіяним стандартам. Тоді популярним було використання турнюрів – спеціальних подушечок, які краківські панянки підкладали під подоли сукні трохи нижче талії.
Завданням таких турнюрів було візуально збільшити жіночі сідниці, адже в той час особливу увагу привертали саме ним. Так створювався ефект пишних сідниць, за яким полювали краківські модниці того часу.
Модні хитрощі краків’янок у минулому столітті
Двадцяте століття принесло свої особливості та стандарти в моду. У краківських панянок були свої хитрощі, якими вони послуговувалися, щоб завжди бути на висоті.
Так, наприклад, одяг у двадцятому столітті став куди відвертішим, ніж це було до того. В моду прийшли спідниці до колін, або нижче колін, піджаки та елегантні капелюшки.
Зачіски краківських панянок відрізнялися особливою елегантністю. Справа в тому, що тоді виходити з розпущеним волоссям на люди вважалося поганим тоном, тому панянки повинні були попіклуватися про належний вигляд волосся. У зачісках тогочасних краків’янок можна було побачити вкраплення натуральних перлів, квітів, атласних стрічок чи стрічок з шовку тощо.
Також двадцяте століття – це час, коли жінки активніше починають звертатися до магії макіяжу. Якщо ще до цього його засуджувала буржуазія, то на початку століття з розвитком кінематографу та новими віяннями в моді, розвитком феміністичного руху тощо краківські панянки почали наносити більше косметичних засобів. Макіяж став виразнішим, різноманітнішим, у крамницях побільшало різноманітних засобів, які допомагали наводити красу на обличчі.
Більшої популярності набули і парфуми. Парфумерна справа тоді активно розвивалася у Франції, звідки нові віяння моди та тенденції краси долітали до різних куточків Європи. Поважна краківська панянка неодмінно повинна була гарно пахнути. Для цього потрібно було носити з собою невеликий мішечок з пахощами, що вішали на ланцюжок на шиї чи прикріплювали до талії. У кого було більше коштів та можливостей, той користувався спеціальними невеликими ємностями, куди клали парфумерні масла.