За своє довге та багатогранне життя польська співачка та музичний педагог Ева Бандровська-Турська встигла чимало. Своїм колоратурним сопрано вона дарувала зі сцени різноманітний репертуар – від старовинної музики до класичних творів початку ХХ століття. Також досягла успіху співачка і на терені музичної педагогіки, виховавши не одне покоління талановитих співаків. Унікальний тембр, робота в успішних проектах та працьовитість подарували для польської співачки можливість об’їздити з концертами найбільші міста Європи та США, а також чисельні престижні нагороди, включаючи Національну премію першого ступеня. Докладніше про біографію Еви Бандровської-Турської читайте у матеріалі сайту krakowchanka.eu.
Перші творчі кроки
Співачка народилася 20 травня 1894 року у Кракові, в сім’ї професора хімії Ягеллонського університету Тіта Бандровського. З дитинства юне дарування зростало в компанії співаків і музикантів, тому батьки, розгледівши талант доньки, вже з юних років готували її до великої сцени. З 1911 по 1913 роки Ева вивчала музику у свого дядька – відомого оперного тенора Олександра Брандовського, а потім переїхала до Відня, де навчалася під опікою сопрано Хелени Збійської. Саме Відень та Краків стали першими сценічними майданчиками для дебюту молодої співачки. Здобувши визнання як від глядачів, так і від колег по цеху (у тому числі й популярних музичних критиків), кар’єра Бандровської-Турської відразу пішла вгору.
У 1917–1927 роках вона успішно виступила в оперних спектаклях у Кракові, Львові, Познані, Катовицях та Варшаві. Встигла співачка здобути визнання і в Італії, куди, на жаль, її привела не лише слава, а й хвороба легень. Теплий клімат цієї країни допоміг впоратися з її рецидивами.
В 1927 році Бандрівська-Турська приймає запрошення попрацювати у Великому театрі в Варшаві. Там їй пощастило засяяти з відомим режисером Емілем Млинарським та італійським диригентом Єжи Слліхом. Останній навіть вніс певні корективи до її голосової техніки, за що вона згодом неодноразово дякувала у своїх інтерв’ю роботі майстра. Паралельно співачка працювала над збіркою сучасних пісень, успішно виступала на радіо, знімалася у кіно. Але усі творчі плани зруйнувала Друга світова війна.
Залишилась вірна своїй справі
Навіть у період страждань, тягарів війни та регулярних смертей від окупантів Бандрівська-Турська продовжувала співати. Перші роки війни вона пробула у Варшаві, працюючи офіціанткою та паралельно виступаючи в кафе Болеслава Войтовича. Після Варшавського повстання доля заносить її до Кракова на посаду викладача місцевої Державної вищої музичної школи.
З 1945 року її ім’я знову на афішах оперних спектаклів у Кракові, Познані та Вроцлаві. Через рік на неї чекають гастролі по СРСР, а потім – велике турне Європою, починаючи з Чехословаччини (участь у фестивалі «Празька весна»), через країни Скандинавії до Франції, Англії та Югославії.
Варто зазначити, що Бандровська-Турська стала першою повоєнною польською артисткою, яка заспівала у Берліні зі знаменитим Берлінським філармонічним оркестром. В 1949 році відбувся ще один успішний проект – виступ у Варшавській опері в партії Тетяни опери Чайковського «Євгеній Онєгін» під керуванням Валеріана Бердяєва.
Однією з улюблених образів оперної співачки була роль графині Манюшко, яку вона грала до 1961 року, що для 44-річної співачки сопрано було явищем практично унікальним.
Захід свого життя Ева Бандровська-Турська провела на сцені: виступаючи, викладаючи, поділяючись досвідом з новим творчим поколінням. Померла співачка 25 червня 1979 року у віці 85 років. Похована у столиці Польщі.
