Для всіх мешканців Кракова курган Пілсудського – особливе місце, яке увіковічує боротьбу польського народу за незалежність. У ньому зберігається земля багатьох битв, які проходили на цій землі з 1794 до 1920 року. Перенесли туди й землю з місць боїв Другої світової війни. Цей курган ще називають курганом Незалежності. Тому і людям, які створювали цей незвичайний монумент слави, віддають шану. У переліку фахівців, котрі зводили диво-курган, є ім’я талановитої архітекторки-дизайнерки Аліни Шольц. У 1937 році саме вона розробляла концепцію озеленення кургану, що дало можливість багато років зберігати його дивовижну красу, пише сайт krakowchanka.eu.
Аліна Шольц: мрії й таланти
Аліна-Зофія Шольц народилася у вересні 1908 році у Любліні, з дитинства проявляла цікавість до садівництва та квітникарства. У 10 років батьки віддали її до жіночої гімназії, яку дівчина закінчила у 1926 році. Гарні знання та любов до рослин допомогли влаштуватися на роботу до місцевого розплідника рослин. Спочатку вона збиралася вивчати історію мистецтв, але дуже скоро змінила плани і подала документи на факультет садівництва Варшавського університету природничих наук.
Чимало корисного подарувала дівчині у 1928 році практика на експериментальній станції Скерневіце. Заняття проводив відомий дослідник Францішек Кшивда-Полковський. Робота так захопила Аліну, що у 1930 році вона взяла паузу у навчанні, щоб краще вивчити досвід колег за кордоном. Перший візит запланувала до Великобританії, почала з таких популярних садів, як Кататор-Корт у Девоні, Ботанічний сад Давіка у Шотландських кордонах неподалік від Паблішера та Саттон-Плейс у Сурреї. Коли повернулася на батьківщину, неабияк здивувала викладачів дипломною роботою. Аліна представила дизайнерський проєкт Королівського замку у Варшаві. Результатом зусиль стали високі оцінки педагогів і сертифікат інженера-садівника, який здобула у 1932 році.
Успіхи та кар’єра
Аліну Шольц знають у Польщі як ландшафтну архітекторку, першопрохідицю в цій галузі. Вона розробляла нові проєкти парків, зелених насаджень з урахуванням клімату та природних особливостей Польщі. Багато часу приділяла дослідженням і науковій роботі. У 1933 році стала асистентом кафедри архітектури і паркових досліджень SGGW у Варшаві. Для жінки на ті часи це була вагома кар’єра. З 1933 до 1939 року їй пропонували участь у таких важливих розробках, як палац Брюля у Варшаві, зелених насаджень для іподрому на Служевці.
Разом зі своїм учителем, професором Кшивда-Полковським, створювала проєкт парку у Желязовій Волі. У 1938 році Аліну запросили до Спілки польських урбаністів, де вона швидко стала відомою як одна з найактивніших учасниць. До спільної роботи над створенням кургану Пілсудського талановиту жінку залучив відомий фахівець Ромуальд Гутт. Він дуже добре розумів, наскільки важливе це завдання і вирішив, що без дивовижних талантів пані Аліни впоратися буде складніше.
Як зводили курган Пілсудського?
Щоб зрозуміти важливість цього проєкту, варто згадати, чому це місце стало священним для мешканців не лише Кракова, а й усієї Польщі. Курган Пілсудського розташований на пагорбі Совинець у Вольській Пущі. Юзеф Пілсудський виборов незалежність Польщі у 1918 році й доклав чимало зусиль, щоб зберегти ці надбання. Курган на його честь вирішили збудувати у 1934 році, робота забрала 3 роки.
Це найбільший курган у Польщі – майже 34 метри заввишки, діаметр в основі нараховує 111 метрів. Будівництвом опікувалася Асоціація польських легіонерів, яка прагнула вшанувати пам’ять поляків, які боролися за незалежність країни. Цікаво, що будівництво кургану розпочалося у серпні 1934 року – на 20 річницю походу Першої кадрової роти легіонів із краківської Олеандрії.
Участь ландшафтного дизайнера
Проєктувальником незвичайного пам’ятника став інженер Францішек Мончинський, а комітет з будівництва очолив полковник Валерій Славек. Кошти на будівництво збирали всією країною, до роботи долучалися мешканці не лише Кракова та близьких до нього міст, а й багатьох інших населених пунктів. А задачею пані Аліни та пана Гутта було подбати про те, аби курган та місцевість навколо нього зберігали привабливий вигляд, радували око зеленню та оригінальною формою.
Аліна Шольц провела аналіз території, розробила проєкт ділянки, підібрала найкращі рослини. Довелося розв’язувати й питання освітлення, працювати з кресленнями, кошторисом, документами. І взагалі контролювати роботу на всіх її етапах. Було докладено чимало зусиль, але й результат наявний. Вже не одне десятиліття курган Пілсудського залишається візитівкою Кракова і є предметом захопленням тисяч туристів, які постійно туди навідуються. Після спільної роботи над створенням кургану архітектор Ромуальд Гутт запросив Аліну Шольц попрацювати над проєктом маєтку Зулув, де народився Юзеф Пілсудський. Потім вони ще працювали над озелененням вілли на вулиці Келецькій у Варшаві, у 1937 році ця робота була відзначена срібною медаллю на Всесвітній виставці у Парижі.
Цікаві післявоєнні проєкти пані Шольц
Під час Другої світової війни талановита дизайнерка працювала садівницею і зберігачкою зелені у Желязовій Волі. Потім повернулася на свою посаду у SGGW вже ад’юнкт-професором. Їхні заслуги з паном Гуттом знову згадали. До них звернувся полковник Ян Мазуркевич з проханням спроєктувати цвинтар варшавських повстанців. Вони створили широку центральну алею з каплицею-мавзолеєм і декоративним розташуванням поховань. Потім був меморіал на цвинтарі Пальмири та багато інших цікавих архітектурних замовлень.
У 1946 році Аліна Шольц стала членкою Асоціації польських архітекторів, а ще через 2 роки – однією з співзасновників Міжнародної федерації ландшафтних архітекторів. У 1949 році пані Аліні запропонували попрацювати у майстерні з благоустрою при Управлінні капітальної реконструкції Варшави. Це була дуже цікава робота. Пані Аліна трудилася над проєктами зі створення зелених насаджень, планування та проєктування нових зон відпочинку, садів та парків. Над реконструкцією Саксонського саду вони плідно працювали разом із паном Гуттом. А у 1959 році архітекторка Шольц долучилася до створення Варшавського “Народного парку”, до складу якого увійшли аж 3 парки в ущелині річки Вісли у Малопольському воєводстві.
Останні штрихи в архітектурі та дизайні
З кожним роком замовлення ставали дедалі складнішими, але пані Аліні було цікаво братися за нову роботу. Разом із досвідченими майстрами архітектури Збігневом Карпинським та Єжи Коварським проєктувала сад посольства Польщі у Пекіні. А з добрим знайомим паном Гуттом, Веславом Новаком і Тадеушем Зелинським розробляли варіанти саду в посольстві Польщі у Північній Кореї. Завдання ускладнювалося тим, що треба було врахувати не лише погодні умови, а й особливості національної культури обраних країн. І команда з цим успішно впоралася.
У 1964 році Аліна Шольц стала координаторкою секції ландшафтної архітектури Спілки польських архітекторів. Ще через рік її обрали до Комісії з перевірки та артистичності. У липні 1979 року талановита дизайнерка отримала статус “Авторка”. Пані Аліна прожила довге, цікаве та плідне життя. Померла у лютому 1996 року у Варшаві, залишивши по собі чимало чудових садів, парків і ландшафтів, які прикрашають міста Польщі у 21 столітті.