Після закінчення Другої світової війни людям хотілося миру, стабільності та повернення до нормального життя. Після років страху і втрат суспільство прагнуло відновлення – як у матеріальному, так і в емоційному сенсі. Люди намагалися шукати радість в простих речах, цінували спокій, близькість родини, а також почали більше уваги приділяти культурі, моді та естетиці – як своєрідному способу втечі від жахів війни та символу початку нового, пише krakowchanka.eu.
Кмітливість, ощадливість і креативність
Під час окупації панувало негласне правило – не слід було демонструвати радості життя: уникали гучних вечірок, походів у кіно, посиденьок у кафе та надто вишуканого вбрання. Усе це вважалося недоречним у часи страждань і втрат.
З настанням миру поляки прагнули видихнути з полегшенням, повернути собі відчуття звичайного життя. Вони прагнули відродити те, що вціліло після війни, й намагалися вдихнути в це нове життя. У повоєнній реальності, де панував дефіцит практично всього, особливо цінувалися кмітливість, ощадливість і креативність.
Протягом перших місяців після завершення війни більшість людей продовжували носити те саме вбрання, що носили під час окупації. Через брак ресурсів у повоєнний період в одязі домінував так званий “військовий стиль”. Це проявлялося передусім у практичному підході до речей: стару військову уніформу, шинелі, куртки, пальта та чоловічі штани активно перешивали, таким чином підганяючи під нові потреби. Аби надати зношеним тканинам більш свіжого вигляду, їх часто фарбували в темні або нейтральні відтінки. Також використовували нетипові матеріали: ковдри, штори, а найчастіше – парашутні куполи. Шовкові парашути, ще з воєнних часів, служили цінною сировиною для пошиття одягу, зокрема й весільних суконь. Варто зазначити, що ця тканина ще довго не втрачала актуальності. Ще до початку 50-х років кожна друга полька носила вбрання з шовкових парашутів. А деякі жінки не розлучалися з такими речами десятиліттями – навіть у 1970-х роках можна було побачити літніх пані у зношених, злегка пожовклих, але все ще вишуканих блузках з того самого, колись рятівного, парашутного шовку.
Хоч такий одяг і був функціональним, але водночас був позбавленим індивідуальності. Таким чином люди почали проявляти креативність додаючи декоративні елементи, коміри з інших матеріалів тощо. Усе це дозволяло не лише продовжити “життя” речам, а й надати їм хоч якогось стилістичного характеру. У таких умовах скромність і винахідливість стали головними компонентами моди перших повоєнних років.
Костюм – на всі випадки життя
Краків’янки купували одяг переважно на ринку. Там зазвичай можна було придбати вбрання з-за кордону, яке дорого коштувало.
15 квітня 1945 року в Кракові вийшов друком перший випуск журналу “Przekroj”. У 22-му випуску журналу було започатковано рубрику “Мода”, в якій публікували матеріали із західних видань, що потрапляли до країни контрабандним шляхом. Часто на сторінках видання з’являлися відомі польки, які розповідали як отримати модні речі з підручних матеріалів.
Основним елементом жіночого гардероба того часу був костюм. Піджаки, зазвичай, дуже нагадували чоловічі, адже перешивали їх саме з чоловічих моделей, адаптуючи під жіночу фігуру. Спідниці мали довжину до колін та найчастіше їх виготовляли з чоловічих штанів. Жінки носили білу блузку, яка застібалася на шиї або ж мала комір. Про відкриті декольте навіть не було мови. Образ доповнював ремінь, який підкреслював талію та додавав силуету жіночності. Замість традиційних капелюхів жінки віддавали перевагу беретам, тюрбанам і шарфам.
Одяг чоловіків нерідко включав бриджі та вільні вітрівки, які колись дозволяли непомітно носити зброю. Такі елементи стали своєрідним символом пережитого досвіду. У повсякденному стилі можна було побачити велосипедні кепки й чоботи для верхової їзди, що також мали функціональне походження.
Частина чоловіків надавала перевагу стилю, що асоціювався з “еміграційною” модою або західними союзниками. У їхньому гардеробі з’являлися військові светри, берети, краватки та взуття британського чи американського зразка.
Контроль стандартів одягу
В повоєнний період адміністрація ООН з допомоги та відновлення здійснювала підтримку жителів звільнених територій. В межах гуманітарної допомоги американці направляли посилки не лише з ліками і їжею, а й з одягом, який надходив у центри соціального забезпечення.
У жовтні 1947 року Центральний Комітет Польської робітничої партії на своєму пленумі ухвалив резолюцію, спрямовану проти впливу американської культури, яка дедалі активніше проникала в повоєнну Польщу. Її присутність ставала помітною в газетах, літературних творах, кінематографі та навіть у модних тенденціях – саме ці сфери стали об’єктами ідеологічного контролю та критики з боку партійної влади.
Поступово влада почала забороняти показ американських фільмів, з полиць книгарень прибиралися американські книги. Хоча влада не мала можливості безпосередньо заборонити полякам носити те, що їм подобалося, все ж вона активно втручалася в процес формування зовнішнього вигляду громадян, контролюючи розробку та впровадження стандартів одягу. Таким чином, через регулювання фасонів, матеріалів і крою держава намагалася спрямувати моду в річище, що відповідало ідеологічним настановам соціалістичної системи.
У повоєнний час фізична праця набула особливого значення, адже країна потребувала масштабного відновлення. Жінки нарівні з чоловіками брали участь у відбудові – їх дедалі частіше можна було побачити на будівельних майданчиках, у ремонтних бригадах та на виробництві. У зв’язку з цим змінювався і жіночий одяг: з міркувань зручності й безпеки жінки все частіше почали одягати штани, які до війни вважалися суто чоловічим елементом гардероба. Таким чином, практичність поступово витісняла традиційні уявлення про зовнішній вигляд жінки.
Зачіски
У 1950-х роках краківські модниці віддавали перевагу коротким стрижкам та хімічній завивці, що значно полегшувало укладання волосся. Тренди в моді почали задавати молоді люди. Вони носили переважно пряме волосся часто добряче його начісуючи. Також волосся часто зв’язували у хвіст.
У 1980-х роках повернулася мода на об’ємні зачіски та дуже короткі стрижки. Значний вплив на зачіски мала панк-поп-культура. Саме тоді з’явилися зачіски, де передню частину голови обстригали коротко, а позаду залишали волосся довшим. Тоді ж з’явилися ірокези.
Поява польського дому моди
У післявоєнні роки традиційні бали зникли з культурного життя, поступившись місцем більш скромним вечіркам. На початку 1950-х для таких заходів краків’янки часто обирали стримані чорні сукні простого крою з довгими рукавами. Справжній модний прорив у Польщі стався наприкінці десятиліття, коли були створені Польський дім моди та модний дім “Telimena”. Завдяки цьому польки отримали можливість слідкувати за світовими трендами та інтегрувати їх у свій гардероб.
У цей період в моду ввійшли вечірні сукні з витонченим силуетом, капелюшки нестандартної форми, а також туфлі на високих підборах, які додавали образу жіночності. Особливого значення набули аксесуари: модниці доповнювали вбрання елегантними рукавичками, шарфами та декоративними намистами, створюючи завершений і вишуканий вигляд.